Особенности развития экспериментальной формы возрастной катаракты в условиях офтальмогипертензии

Abstract

Вступ. Виходячи з даних клінічних спостережень про більш високу частоту катаракти серед хворих глаукомою, проведення експериментальних досліджень з вивчення розвитку вікової катаракти на тлі офтальмогіпертензіі набуває особливої актуальності.

Мета дослідження. Вивчити особливості моделювання вікової катаракти в умовах офтальмогіпертензіі.

Матеріал та методи дослідження. Дослідження проводилися на 27 кроликах. Піддослідні тварини були розділені на три групи, I — моделювали світлову катаракту, II — відтворювали гіпертензію, III — перед світловим опроміненням викликали гіпертензію.

Результати. На п'ятому тижні розвитку експериментальної катаракти на тлі гіпертензії у всіх кришталиках вже реєструвалися частково сформовані помутніння. На десятому тижні всі кришталики ставали ще більш непрозорими. В кінці періоду спостереження (20 тижнів) всі кришталики були мутними. У дослідах зі світловим впливом без офтальмогіпертензіі тільки на 10 тижні з'являлися первинні помутніння в кришталиках, а на 20 тижні експерименту 1/3 кришталиків залишалися прозорими, а у 2/3 кришталиків відзначали розвиток помутнінь (I — III стадії).

Висновок. Результати проведених експериментальних досліджень свідчать, що офтальмогіпертензія може бути кокатарактогенним чинником, що сприяє прискореному розвитку помутнінь кришталика при опроміненні тварин світлом високої інтенсивності.