Реґіонарна гемодинаміка ока при невриті зорового нерва

Abstract

Актуальність. У структурі причин інвалідності запальні захворювання зорового нерва становлять до 28%. Сучасні дослідження вказують на порушення гемодинаміки при невриті зорового нерва (НЗН), однак результати досліджень суперечливі, як і дані про патофізіологію судинних порушень. Мета: вивчити стан реґіонарної гемодинаміки методом реоофтальмографії й реоенцефалографії у хворих на ідіопатичний неврит зорового нерва та його ускладнені наслідки. Матеріал і методи. На базі відділу запальної патології ока й лабораторії функціональних методів дослідження органу зору ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМНУ» обстежено 57 пацієнтів з НЗН невизначеної етіології. Пацієнти поряд із клінічним офтальмологічним обстеженням пройшли реоофтальмографію, реоенцефалографію на комп’ютерному комплексі Реоком (Харків). Результати. Гострота зору (ГЗ) за найкращої корекції у хворих при виході НЗН з ураженням зони макули була знижена у 2–3 рази порівняно з гострим і затяжним періодами перебігу НЗН. Прямий кореляційний зв’язок між ГЗ та об’ємним пульсовим кровонаповненням ока (RQ, ‰) становив r=0,24 (р<0,05), зворотний кореляційний зв’язок ГЗ з наявністю ускладнень як наслідків НЗН – r=-0,35 (р<0,05). RQ в гострий період НЗН був вищий на 15,5% порівняно з контрольною групою й вищим порівняно з переходом НЗН у часткову атрофію зорового нерва (ЧАЗН) та НЗН з ураженням зони макули на 35% і 31% відповідно. RQ в групі ЧАЗН був нижчим за контроль на 23,6%, що відображає реґіонарний ішемічний процес. За статистичним показником OR (відношення шансів) шанс зниження RQ при переході НЗН у ЧАЗН підвищений у середньому в 9,2 раза (р<0,05) із 95% ДІ (2,0–42,4 раза), а при наслідках НЗН з ураженням зони макули – у 4,3 раза (р<0,05) із 95% ДІ (1,2–14,7 раза) порівняно з гострим НЗН. Об’ємне пульсове кровонаповнення судин головного мозку в басейні внутрішньої сонної артерії за показником РІ (%) у гострий період НЗН відповідало нормі, а в затяжний період і період завершення НЗН збільшувалося на 44 %. Еластотонічні властивості великих судин по всіх басейнах головного мозку за показником α (%) у гострий період відповідали нормі, після завершення невриту з ускладненнями значно підвищувалися в середньому на 15%. Тонічні властивості дрібних судин при НЗН та його наслідків підвищені за показниками ДКІ (%) і ДСІ (%) на 32,2 та 55% відповідно. Висновки. Виявлено особливості гемодинаміки ока та мозку в гострий і затяжний періоди перебігу НЗН, а також його наслідки з ускладненнями.