ПРОФІЛАКТИКА ПОСТТРАВМАТИЧНИХ СТРЕСОВИХ РОЗЛАДИВ АКОМОДАЦІЇ У ДІТЕЙ.

Abstract

Актуальність Життя в умовах війни та військового стану особливо негативно відображається на дітях. Внаслідок on-line навчання погіршується функціональний стан акомодаційно-зіничної системи ока, порушується її вегетативна регуляція та психофізіологічний стан учнів. Порушення акомодації викликають астенопію, зниження гостроти зору, розлади бінокулярного та стереоскопічного зору, зниження зорової працездатності. Акомодаційна функція ока забезпечується роботою м’язів радужної оболонки, циліарного тіла, які іннервують симпатичною та парасимпатичною ланками вегетативної нервової системи Тісний зв’язок акомодації з зіничною реакцією ока, обумовлює інтерес до вивчення зіничних реакцій, які могли б стати об’єктивним критерієм оцінки стану вегетативного забезпечення акомодації в нормі та при її порушеннях. Мета Вивчити показники акомодації, зіничної реакції, психофізіологічного та вегетативного стану у дітей з розладами акомодації. Материал і методи обстеження 41 учнів 15-16 років офтальмологічне обстеження включало визначення гостроти зору для далі та поблизу, РА за Дашевським, авторефрактометрію, УЗ-біометрію, біомікроскопію, офтальмоскопію. Загальний тонус ВНС оцінювали кардіоваскулярним вегетативним індексом Кердо (ВІК) Психофізіологічний стан оцінювали за даними кінематометричної реакції (дослідження зовнішнього і внутрішнього балансу з визначенням переважання збудження або гальмування); сенсомоторні реакції (проста, складна і час випередження провідної руки); вимірювання реакції на об'єкт, що рухається (рівень сенсомоторного збудження, сенсомоторна точність); критичної частоти світлових миготінь; теппінг-тесту (швидкість руху для лівої та правої руки). Результати. Сильний тип нервової системи (сангвініки) виявлено у 64,8% школярів, характеризується підвищеним порогом лабільності сенсомоторних тестів – діти швидко навчаються та швидко втомлюються; середній тип нервової системи (нормостеніки) відзначений у 29,6% дітей; слабкий тип (меланхоліки) виявлено у 5,55% здорових учнів, які довше навчалися та менше втомлювалися. За показниками резервів акомодації діти були розподілені на 2 групи: група 1 (31 особа) – з нормальними РА (в средньому 4,7±1,9 Д); група 2 (10 осіб) – зі зниженими РА (в середньому 1,36±0,72 Д). В групі 1 з нормальними РА слабкий тип нервової системи зустрічався у 64% учнів, середній тип – у 28,9%, сильний тип – у 6,1%; в групі 2 з низькими РА слабкий тип відзначено – у 50% учнів, середній тип – в 40%, сильний тип – в 10%. Середня швидкість руху руки, яка відображає стан уваги дитини, у дітей групи 1 з нормальними РА склала 6,01±0,62 раз/с.; у дітей групи 2 була нижчою – 5,13±1,08 раз/с (р=0,002). Час відновлення площі зіниці при акомодаційній зіничній реакції в групі 1 (з нормальними РА) дорівнював 2,59±0,83 с.; в групі 2 (зі зниженими РА) був значно нижчим – 1,74±0,57 с. Висновки 1. Діагностичні скарги - перепади настрою, злість, проблеми у відносинах, проблеми зі сном, скарги на загальний фізичний стан, наприклад головний біль, гастроентерологічні проблеми, ревматичні болі і проблеми зі шкірним покривом. Лікарям загальної практики – сімейним лікарям, дитячім офтальмологам, невропатологам та психоневрологам важливо враховувати, що хворі не завжди звертаються вчасно до лікаря. 2. Основні методи управління стресом, які використовуються у пацієнтів, включають навчання релаксації, управління диханням (антистресове дихання), методи відволікання, які зупиняють негативні думки. Антидепресанти повинні розглядатися в якості лікування у дітей з обережністю зі участю офтальмолога, невропатолога, психоневролога.