Об’єктивний показник запалення при антиангіогенній терапії у пацієнтів з субретинальною неоваскулярною мембраною на фоні дегенеративної міопії після завантажувальних ін’єкцій.

Abstract

Актуальність. За останні роки кількість антиангіогенних препаратів та інтравітреальних ін’єкцій значно збільшилась, що призвело до збільшення кількості ускладнень, в тому числі запальних реакцій після інтравітреальних введень. У дослідженнях HAWK і HARRIER, в яких порівнювались афліберцепт та бролуцизумаб у пацієнтів з ексудативною формою вікової дегенерації макули, запальні ускладнення, зокрема, увеїт виникали у 2,2% в групі бролуцизумабу та 0,3% в групі афліберцепту. На сьогоднішній день єдиним об’єктивним методом діагностики запалення є лазерна фотометрія (ЛФ) Laser Flare Photomertry. Лазерна фотометрія – це об’єктивна техніка оцінки порушення гемато-водянистого бар’єру, який є частиною гемато-офтальмічного бар’єру. Це єдиний кількісний та об’єктивний метод визначення рівня білка у волозі передньої камери ока. Показник ЛФ до 10 ф/мс вважається нормою. Але є вікова варіація (від 2,9 до 6,5). Інтенсивність розсіювання світла білковими молекулами у волозі передньої камери була виявлена в діапазоні 2,9–3,9 ф/мс у здорових людей віком від 20 до 40 років. Відмічається, що показники дещо збільшуються з віком, досягаючи 5,0–6,5 ф/мс у віці від 70 до 80 років за даними C.P. Herbort та Ilknur Tugal-Turkun. Мета. Вивчити показник внутрішньоочного запалення методом лазерної фотометрії у пацієнтів з субретинальною неоваскуляризацією на фоні дегенеративної міопії при антиангіогенній терапії. Матеріал та методи. Дизайн дослідження - відкрите, проспективне, порівняльне та інтервенційне. Залежно від препарату, який вводили інтравітреально, пацієнти були розділені на дві групи. Для лікування в першій групі пацієнтів проводилось введення 2 мг (0,05 мл) афліберцепту, в другій групі 6 мг (0,05 мл) бролуцизумабу за схемою Pro Re Nata (PRN) з фазою навантаження двома дозами інгібітора ангіогенезу, яка проводилась з місячними інтервалами. Критерії включення: у дослідженні брали участь лише первинні, неліковані пацієнти з СНМ при дегенеративній міопіії, яким показано проведення антиангіогенної терапії. Усім пацієнтам проводились: візометрія, оптична когерентна томографія, лазерна фотометрія перед кожним введенням препарату та флюоресцентна ангіографія до лікування для уточнення діагнозу. Головний показник дослідження: динаміка показника лазерної фотометрії протягом 3 місяців спостереження. Вторинний показник дослідження: динаміка медіани гостроти зору та товщини центральної сітківки на третьому місяці спостереження порівняно з вихідними показниками. Результати. В дослідження було включено 15 пацієнтів (18 очей) з СНМ при дегенеративній міопії. Медіана віку пацієнтів склала 58 років (від 17 до 79 років). Пацієнти були поділені на дві групи. В першу групу увійшли 6 пацієнтів (8 очей), яким інтравітреально вводили афліберцепт. До другої групи увійшло 9 пацієнтів (10 очей), які за протоколом отримували бролуцизумаб. Медіана об’єктивного показника запалення до початку терапії в групі афліберцепту склала 9,2 ф/мс (від 3,4 ф/мс до 13,0 ф/мс), через 3 місяці вона становила 7,6 ф/мс (від 2,9 ф/мс до 10,5 ф/мс), р=0,2. В групі бролуцизумабу медіана об’єктивного показника запалення склала 6,5 ф/мс (від 2,4 ф/мс до 19 ф/мс), через 3 місяці 10,2 ф/мс ( від 6,3 ф/мс до 14,2 ф/мс), р=0,7. За весь період спостереження статистично значимих змін показника лазерної фотометрії в двох групах не відмічалось. Медіана показника запалення між групами на початку та на 3 місяці статистично значимо не відрізнялась (р=0,5 та р=0,2 відповідно). В групі афлиберцепту медіана гостроти зору до лікування склала 0,2, а через 3 місяці спостереження гострота зору підвищилась до 0,3 (р=0,01). В групі бролуцизумабу медіана гостроти зору склала 0,3, через 3 місяці спостереження відмічалось підвищення гостроти зору до 0,35 (р=0,02). Медіана гостроти зору на початку та на 3 місяці між групами не відрізнялась (р=0,1 та р=0,4 відповідно). В групі афліберцепту медіана центральної товщини сітківки до початку терапії склала 306 мкм, а через 3 місяці товщина сітківки зменшилась 250 мкм (р=0,02). В групі бролуцизумабу медіана центральної товщини сітківки до початку терапії 318 мкм, а через 3 місяці 256 мкм (р=0,04). Медіана центральної товщини сітківки на початку та на 3 місяці між групами не відрізнялась (р=0,5 та р=0,6 відповідно). Висновки. Інтравітреальне введення афліберцепту та бролуцизумабу первинним пацієнтам з СНМ при дегенеративній міопії не призводить до підвищення показника ЛФ після двох завантажувальних введень. Також застосування обох препаратів однаково підвищують гостроту зору та знижують центральну товщину сітківки. Ми проводимо подальше вивчення показника лазерної фотометрії у пацієнтів з СНМ при дегенеративній міопії.