Вивчення антимікробного впливу на суспензію candida albicans та fusarium spp. ультрафіолетового випромінювання довжиною та низькоенергетичного лазерного випромінювання з використанням фотосенсибілізаторів 0,1% рибофлавіна та 0,1% метиленового синього (in vitro)

Abstract

Частота грибкових кератитів (ГК) складає 4,5-50% серед усіх кератитів за даними різних авторів. Збудниками ГК частіше всього являються дріжджі (Candida alb., Malassezia spp., Micosporum spp.) та плісняві гриби (Aspergillus spp., Cephalsporium spp., Fusarium spp. та ін.), при цьому останні визивають більш тяжкі ураження ока, які приводять до втрати органу зору. Лікування грибкових кератитів супроводжується важкими наслідками у зв’язку з недостатньо ефективним місцевим лікуванням і довготривалою системною терапією. Ідея використання комбінованого методу лікування – ультрафіолетового випромінювання (УФВ) довжиною хвилі 365 нм та низькоенергетичного лазерного випромінювання (НЛВ) 630-670 нмз метиленовим синім базується на дії УФВ на генетичний матеріал мікробів та на фунгіцидному та бактерицидному впливу НЛВ. Мета. Оцінити антимікробний вплив на суспензію Candida albicans та Fusarium spp. УФВ довжиною хвилі 365 нм з використанням фотосенсибілізатора 0,1% рибофлавина та низько енергетичного лазерного випромінювання 630-670 нм з використанням фотосенсибілізатора 0,1%метиленового синього (in vitro). Матеріал та методи. Антимікробну активність препаратів вивчали стандартним диско-дифузійним методом (МВ 9.95-143-2007) з використанням поживного середовища Мюллера Хинтона. Як тест-штами використовували культури мікроорганізмів виділенні з кон’юнктивальної порожнини ока хворих: Candida albicans (CA), Fusarium spp (FS). На поверхню поживного середовища наносили стерильний диск та диск з флюконазолом та ітраконазолом в якості контролю. НЛВ з довжиною хвилі 630-670 нм застосовували протягом 3 хв. на поверхню стерильного диска, який знаходився на поверхні поживного середовища з тест штамами культур мікроорганізмів після інстиляції 0,1% метиленового синього. УФВ з довжиною хвилі 365 нм застосовували протягом 10 хвилин після інстиляції 0,1% рибофлавіну. Результати. На Candida albicans мав вплив як НЛВ, так і УФВ. Але достовірно тільки після комбінованого впливу НЛВ і УФВ зона затримки росту була в середньому М22,4±SD7,27 мм, що на 8,3 мм менше, ніж в контролі –М30,7± SD1,16 мм. (р=0,022); а в поєднанні НЛВ+УФВ та флюконазола ми отримали найбільшу зону затримки росту в експерименті в середньому М 36,9± SD 0,87 мм, що на 6,3 мм достовірно більше, ніж в контролі. В експерименті на Fusarium spp. мав вплив як НЛВ, так і УФВ, але дані контролю з ітраконом були достовірно вищі. Тільки при використанні комбінованої методики впливу НЛВ та УФВ отримана достовірна різниці затримки зони ростуна 4,2 мм в експерименті М 32,2± SD 3,61 мм в порівнянні з контролем М28,0± SD 2,0 мм (р=0,004). При додаванні ітраконазолу до НЛП та УФВ отримали достовірну різницю затримки зони росту в експерименті М 27,9± SD 6,99 мм на 7,8 мм в порівнянні з контролем М 20,1± SD 3,95 мм (р=0,006). Висновки. В експерименті in vitro встановлено, що запропонована комбінована методика УФВ довжиною хвилі 365 нм з використанням фотосенсибілізатора 0,1% рибофлавіна та низькоенергетичного лазерного випромінювання 630-670 нм з використанням фотосенсибілізатора 0,1% метиленового синього має антимікробну дію на Candida albicans і на Fusarium spp. Отриманні результати свідчать про перспективність обраного напрямку і потребують подальшого дослідження в офтальмології.