Діагностичне значення інфрачервоної термографії зовнішньої поверхні ока для неінвазивного контролю стану кровообігу переднього відділу ока

Abstract

Актуальність. В оці людини кровообіг в судинній оболонці є основним джерелом тепла. Кров, поступаючи до ока з температурою, яка практично дорівнює температурі тіла, формує тепловий градієнт, який індукує перехід тепла від крові до тканин ока. Чим інтенсивніше кровообіг, тим більша кількість тепла передається тканинам очі. Тепло, розподілене по тканинам ока, переходить в навколишнє середовище через зовнішні оболонки ока за допомогою чотирьох основних механізмів: випромінювання, теплопроведення, конвекція і випаровування. На сьогоднішній день в офтальмології широко використовується інфрачервона термографія. Так, дана методика успішно застосовується у пацієнтів з пухлинами орбіти та ока, ендокринною офтальмопатією, синдромом «сухого ока», у хворих глаукомою для контролю функціонального стану фільтраційної подушки після сінустрабекулектоміі та при іншій патології органу зору. Мета. Вивчити можливість застосування інфрачервоної термографії зовнішньої поверхні ока для неінвазивного контролю стану кровообігу переднього відділу ока. Матеріал та методи. Під спостереженням знаходилися 44 особи (88 очей) без видимих патологічних змін ока, які добровільно погодилися пройти дослідження. У всіх випадках були виконані наступні дослідження: термометрія зовнішньої поверхні ока, реоофтальмографія (РОГ). Для проведення термометрії зовнішньої поверхні ока використовувався компактний інфрачервоний термограф FLIR ONE (FLIR® Systems, Inc., USA) з інфрачервоним сенсором чутливим в діапазоні довжин хвиль 8-14 мкм. Для визначення стану кровообігу переднього відділу ока проводилась реоофтальмографія. За даними РОГ вивчався об’ємний показник ‒ реографічний коефіцієнт (RQ) ‒ характеризує кількість крові, яке надійшло в око за одиницю часу. Результати. Всі досліджувані були розділені на три групи в залежності від віку. До першої групи увійшли 14 осіб (28 очей) віком від 18 до 30 років, до другої групи ‒ 14 осіб (28 очей) віком від 31 року до 60 років, в третю групу ‒ 16 осіб (32 ока) віком старше 60 років. Температура навколишнього середовища під час дослідження в середньому склала 21,4±0,8 °С, відносна вологість повітря в приміщенні 48,5±1,6 %. Температура зовнішньої поверхні очей в середньому склала 35,0±0,9 °С. При проведенні РОГ реографічний коефіцієнт склав в середньому 2,5±0,8 о/оо. Показники температури зовнішньої поверхні та RQ правого і лівого ока статистично не відрізнялися між собою (р > 0,05). При проведенні кореляційного аналізу було виявлено, що виміряна температура зовнішньої поверхні ока має слабкий кореляційний зв’язок з реографічним коєфіціентом (r = 0,28; p > 0,05). На наступному етапі проводився кореляційний аналіз в різних вікових групах. Так, в першій групі (з 18 до 30 років) средня температура зовнішньої поверхні очей була 35,3±1,3 °С, а середній показник RQ ‒ 3,0 ± 0,8 о/оо. При проведенні кореляційного аналізу було виявлено середній прямий кореляційний зв’язок між температурою зовнішньої поверхні ока та RQ (r = 0,62; p < 0,05). У другій і третій групах кореляційного зв’язку між показниками температури зовнішньої поверхні ока і RQ не було виявлено (r = -0,13; p > 0,05 і r = -0,14; p > 0,05, відповідно). Висновок. Виявлена пряма залежність між температурою зовнішньої поверхні ока і кровонаповненням судинної оболонки за даними реоофтальмографії у здорових осіб віком від 18 до 30 років.