Циклодевіація у хворих на косоокість з А-V-Х-синдромами

Abstract

Актуальність. Особливості циклодевіації у хворих на косоокість з А-V-Х-синдромами вивчені недостатньо і вимагають ретельних досліджень. Мета. Вивчити клінічні особливості циклодевіації при А-V-Х-синдромах. Матеріал і методи. Під спостереженням знаходились 560 хворих з А-V-Х синдромами у віці від 2 до 21 років. З них циклодевіацію вдалося виміряти у 314 хворих. Точність вимірювання – 5º. Методи: візо- і рефрактометрія, дослідження кута косоокості у різних напрямках погляду – об’єктивна коордиметрія, циклодевіометія, офтальмоскопія. Результати. Серед пацієнтів, у яких вдалося виміряти циклодевіацію відсутність останньої (цикодевіація 0) зафіксовано у 114 хворих (36,2%), ексциклодевіація виявлена у 168 хворих (53,3%), інциклодевіація – у 32 хворих (10,5%). Ексциклодевіація 5º зафіксована у 61 хворого; 10º – у 48 хворих; 15º– у 36 хворих; 20º – у 16 хворих; 25º– у 5 хворих; 30º – у 1 хворого. Інциклодевіація 5º зафіксована у 10 хворих; 10º – у 10 хворих; 15º – у 6 хворих; 20º – у 3 хворих; 25º – у 2 хворих; 30º – у 2 хворих. Серед пацієнтів, у яких вдалося виміряти циклодевіацію, найпоширенішим виявився V-синдром – 259 хворих (82,5%); А-синдром спостерігався у 43 хворих (13,7%), Х-синдром – у 12 (3,8%). При цьому, по підсиндромам хворі розподілялися наступним чином. Серед підсиндромів А-синдрому найпоширенішим виявився «чистий» А-підсиндром: 30 хворих. (9,6 % від загальної кількості хворих та 69,8% від кількості хворих з А-синдромом. λ- підсиндром зустрічається рідше – 10 хворих. (3,2% та 23,3%, відповідно). Найрідше зустрічається П-підсиндром – 3 хворих. (1,0% та 7,0%, відповідно). Серед підсиндромів V-синдрому найпоширенішим виявився «чистий» V-підсиндром: 209 хворих (66,6% від загальної кількості хворих та 80,7% від кількості хворих з V-синдромом. Y-підсиндром зустрічається рідше – 37 хворих (11,8% та 14,3%, відповідно). Ще рідше зустрічається U-підсиндром – 13 хворих (4,1% та 5,0%, відповідно). По підсиндромам у хворих з А-синдромом напрямок циклодевіації розподіляється наступним чином. У 10 хворих з λ-підсиндромом інциклодевіація була в 6 чоловік, циклодевіація відсутня в 4. У 30 хворих з А-підсиндромом, відповідно в 24 та 6 чоловік. У 3 хворих з П-підсиндромом, відповідно в 1 та 2 чоловік. В жодного хворого з вказаними підсиндромами не виявлено ексциклодевіацію. По підсиндромам у хворих з V-синдромом напрямок циклодевіації розподіляється наступним чином. У 37 хворих з Y-підсиндромом ексциклодевіація була в 24 чоловік, циклодевіація відсутня в 13. У 209 хворих з V- підсиндромом, відповідно в 133 та 76 чоловік. У 13 хворих з U -підсиндромом, відповідно в 7 та 6 чоловік. В жодного хворого з вказаними підсиндромами не виявлено інциклодевіацію. У хворих з Х-синдромом інциклодевіація була в 1 випадку, ексциклодевіація – в 4, циклодевіація відсутня – в 7. Висновки. 1. Серед пацієнтів з А-V-Х синдромами, у яких вдалося виміряти циклодевіацію, відсутність останньої (цикодевіація 0) зафіксовано у 114 хворих (36,2 %), ексциклодевіація виявлена у 53,3%, інциклодевіація – у 10,5%. 2. У хворих з підсиндромами А-синдрому у 72,1 % випадків виявлено інциклодевіацію, в решті випадків цикодевіація відсутня. У хворих з підсиндромами V-синдрому у 63,3 % випадків виявлено ексциклодевіацію, в решті випадків циклодевіація відсутня. У хворих з Х-синдромом зустрічається інциклодевіація, ексциклодевіація та відсутність циклодевіації.