Випадок ендорезекції увеальної меланоми центральної локалізації з застосуванням методики високочастотного електрозварювання біологічних тканин

Abstract

Актуальність. Увеальна меланома (УМ) – найбільш поширене первинне внутрішньоочне злоякісне новоутворення судинної оболонки, яке розвивається з меланоцитів. Існують як органозберігаючі, так і радикальні методи хірургічного лікування УМ. Лікування обирається залежно від розміру та розташування пухлини, її стадії, загального стану пацієнта. Ендорезекція – це один з органозберігаючих методів лікування УМ, головним недоліком якого є виникнення інтенсивних інтра- та післяопераційних кровотеч. Контракт пухлини з диском зорового нерва (ДЗН) суттєво ускладнює виконання операції. Сумісно з Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України була розроблена методика високочастотного електрозварювання біологічних тканин (ВЕБТ), яка дозволяє досягти адекватного гемостазу. Мета. Дослідити ефективність ендорезекції із застосуванням ВЕБТ у пацієнтки з УМ для гемостазу при локалізації пухлини безпосередньо біля ДЗН. Клінічний випадок. Пацієнтка Н., 1972 р.н. звернулась до Інституту зі скаргами на різке зниження зору правого ока. На момент надходження гострота зору правого ока – правильна світлопроекція, лівого – 0,6 sph +2,0 cyl -0,75 ax80 =1,0. Об’єктивно: праве око спокійне рогівка прозора, передня камера середньої глибини, вміст прозорий, зіниця кругла, початкові помутніння кришталика, гемофтальм, очне дно не офтальмоскопується. З анамнезу відомо, що в 2023 році пацієнтці проводилась брахітерапія та 2 сеанси транспупіллярної термотерапії. За даними УЗД в вітреальній порожнині – гемофтальм. На 12 год., примикаючи до ДЗН визначається пристінкове бугриcте негомогенне утворення (з зоною низької щільності в середині утворення). Висота поміненції утворення у скловидне тіло – до 3,9 мм. Протяжність основи утворення – 10,8 мм у діаметрі, максимальна товщина новоутворення – 4,3 мм. Враховуючи примикання пухлини до ДЗН, пацієнтці була запропанована енуклеація, але від неї вона категорично відмовлялась, тому на правому оці з діагностичної метою була виконана вітректомія. В процесі вітректомії була видалена задня гіалоїдна мембрана на 360, проведено електрозварювання навколо новоутворення, ендорезекція новоутворення під перфтордекаліном, ендолазеркоагуляція, імплантація силіконового масла 5700. Ендорезекція УМ передбачає її видалення в межах здорових тканин. В нашому випадку, враховуючи розташування пухлини безпосередньо біля ДЗН, існував дуже високий ризик кровотечі з магістральних судин сітківки та хоріоідеї. Але застосування методу ВЕБТ сприяло ефективному інтраопераційному гемостазу, що дозволило безпечно та ефективно виконати операцію. Висновок. Ендорезекція УМ центральної локалізації біля ДЗН (але без безпосереднього контакту з ним) може бути ефективною при умові застосування для гемостазу ВЕБТ.