МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ СИРОВИНИ АЛОЕ ДЕРЕВОПОДІБНОГО ДЛЯ РОЗРОБКИ ПЕРСПЕКТИВНОГО ОФТАЛЬМОЛОГІЧНОГО ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ

Abstract

Традиційно препарати алое використовувалися для лікування ран та виразок, опіків (окрім найбільш важких ступенів), подразнень та ушкоджень шкіри різного походження. Для внутрішнього застосування препарати алое можуть призначатися у випадку закрепів, з метою лікування виразок, діабету та наявності імунодефіцитних станів. Терапевтичними ефектами алое, найбільш гідними уваги, є регенерація, загоєння та усунення запалення ушкоджених тканин, підвищення клітинного імунітету та максимально можливе стимулювання відновлення тканин, а особливо тих що мають складну будову. Відповідні результати отримані досвідом багаторічного використання препаратів біогенних стимуляторів в офтальмологічній практиці на базі ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» [1, 2, 5, 9]. Сучасні дослідження домінантних механізмів дії компонентів алое описують посилення активності макрофагів та фібробластів з підвищенням рівня утворення колагену та протеоглікану, активацію ферменту синтази оксиду азоту, спричинену ацемананом, що призводить до стимуляції макрофагів і підвищенню фагоцитозу та фунгіцидної активності у тканинах [8, 11, 15, 16]. Ацеманан та інші асоційовані компоненти гелю алое, впливаючи на фактори росту, здатні стабілізувати та подовжувати розвиток грануляційної тканини на фоні вираженого антизапального ефекту [14, 17]. Враховуючи що більшість фармакопейних монографій, які описують рослинну сировину алое, не є орієнтованими на пряме визначення діючої речовини, а встановлюють кількісний вміст маркеру стандартизації не асоційованого з терапевтичною активністю майбутнього препарату. Виходячи з цієї проблеми, нами було розглянуто декілька описаних в літературі та власний метод з позиції придатності для вимірювання кількісного вмісту полісахаридів в препаратах і сировині алое [4, 7, 10, 13, 18]. 461 Мета та завдання дослідження. Вивчити та порівняти вибрані методи за їх придатністю для стандартизації вихідних матеріалів за показником вмісту активного інгредієнту — ацеманану. Оцінити відтворюваність та адаптувати вибрані методи для дослідження якості та потенційної фармакотерапевтичної ефективності вихідних матеріалів рослинної сировини