Оптико-моторно-сенсорні порушення і амбліопія

Abstract

Амбліопія спостерігається від 1 до 10% дітей, причому при косоокості зустрічається в 12-90% випадків. Некоригована аметропія є причиною не тільки зниження гостроти зору, порушення функції м’язово-акомодаційного апарату ока, але і проявом неврозів, затримкою загального розвитку дітей та інше. Дисбінокулярна амбліопія виникає унаслідок розладу бінокулярного зору – сенсорно-моторного апарату, організованого за принципом рефлекторного кільця. Це зумовлює необхідність своєчасної та раціональної її корекції. Збереження високої гостроти зору на амбліопічному оці та пов’язане з ним формування бінокулярного зору – найскладніші завдання офтальмологів. Великих успіхів у реабілітації таких дітей досягла сучасна офтальмологія, тому проблема аномалій рефракції ока має медико-соціальний аспект. Мета. Вивчити вплив оптичних адаптаційних механізмів на гостроту зору у дітей з дисбінокулярною амбліопією в залежності від виду фіксації. Матеріал і методи. Під спостереженням було 80 дітей (110 очей) у віці від 3 до 15 років, кожному з яких було виконано стандартне офтальмологічне дослідження, яке включало збір анамнезу, авторефрактометрію, візометрію, біомікроскопію та офтальмоскопію, характер бінокулярного злиття на синоптофорі та кольоровому пристрої, характер фіксації на ортоптоофтальмоскопі. Враховувалась гострота зору на фоні оптимальної окулярної корекції після проведення трьох денної атропінізації. Результати. Зниження зору, поява косоокості, безумовно, пов’язані з частковим виключенням зорового сенсорного сигналу. Недосконалість оптичної системи (особливо в разі анізометропії) спричиняє порушення функції моторно-¬сенсорної системи. За слабкого розвитку в зоровому аналізаторі факторів, які регулюють адаптацію, та при відсутності додаткових необхідних допоміжних засобів (раціональна корекція анізометропії, астигматизму), що покращують адаптацію, створюються труднощі для адаптаційного механізму, а це сприяє прискоренню розвитку амбліопії. В ранньому дитячому віці це може вплинути не лише на монокулярні, а й на бінокулярні функції. При порушенні бінокулярного зору та бінокулярної взаємодії систем динамічної рефракції може розвинутись косоокість. Дисбінокулярна амбліопія в 72,7% ускладнилась ексцентричною фіксацією, при цьому висока ступінь була в 75% випадків, середня- 25%. Своєчасне виявлення та лікування амбліопії може, по суті, покращити гостроту зору, вплинути на оптомоторний процес бінокулярного зору. Тяжкість амбліопії безпосередньо залежала від характеру зорової фіксації. На амбліопічних очах з ексцентричною фіксацією переважав гіперметропічний астигматизм в 55%. При ранньому виникненні косоокості значно складніше відновлювати втрачені зорові функції. Заключення. У періоді росту очного яблука особливо необхідні систематичні дослідження клінічної рефракції, а при її аномаліях – постійна корекція. Це виключить прояв тяжких наслідків, що неминуче виникають у разі некоригованих аметропій (особливо астигматичних).