Дивності гістоморфологічної картини гемангіоми хоріоїдеї

Abstract

У клінічній практиці гемангіома хоріоїдеї зустрічається винятково. Більшість авторів вважає, що одна гемангіома хоріоїдеї припадає на 100-120 внутрішньоочних меланом. Зазвичай пухлина виявляється за зниженням зору, рідше як випадкова знахідка при офтальмологічному огляді. Патологічний процес практично завжди локалізується на одному оці, частіше зліва і з скроневої сторони, віддаючи перевагу юкстапапілярній зоні. На відміну від меланоми,гемангіома хоріоїдеї частіше має біло-жовтий або жовтувато-рожевий відтінок і слабку проміненцію, що не перевищує 3-4 мм. З цієї причини гемангіоми хоріоїдеї можуть бути прийняті за метастази або безпігментні меланоми і вкрай рідко діагностуються клінічно. Найбільш надійним підтвердженням гемангіоми є практично нульовий приріст за кілька років спостережень, проте зрозуміло, що це недопустимо для пацієнта. Тому, зазвичай, діагноз гемангіоми ставиться тільки після енуклеації і нерідко стає несподіваним для клініциста. Тим не менш, незважаючи на недоліки клінічної діагностики та доброякісний статус новоутворення, енуклеація є цілком виправданим способом лікування, оскільки, будучи наданим самому собі, процес завершується масивним відшаруванням сітківки, внутрішньоочними крововиливами, незворотною втратою зору та атрофією ока. Гістоморфологічна діагностика гемангіоми хоріоїдеї, на відміну від клінічної, не викликає жодних труднощів: пухлина представлена виключно комплексом різко розширених судин синусоїдно- кавернозного виду, заповнених кров'ю. Судини в пухлини щільно прилягають один до одного, так що строма практично відсутня, будучи представленою лише відсунутими на периферію нечисленними меланоцитами судинної оболонки. У гемангіомі хоріоїдеї не можна виявити будь-які недиференційовані клітини ангіобластичного типу, що виділяє її серед гемангіом інших локалізацій, у тому числі кавернозних гемангіом орбіти, які близькі до них за характером ангіоматозних патернів. Таким чином, гістоморфологічна картина гемангіоми хоріоїдеї очевидна для постановки діагнозу, проте викликає ряд питань щодо клінічної поведінки пухлини та її походження. У своїх попередніх дослідженнях ми вже звертали увагу на те, що гістоморфологічна картина, яка характеризує гемангіому хоріоїдеї, не стикається з клінічними наслідками, що явно вказує на агресивний характер процесу [1,2]. Цікаво відзначити, що вже при незначному вистоянні – в 1,5-2 мм - гемангіома може спричинити відшарування сітківки та дегенерацію нейроепітелію. За деструктивним впливом на тапеторетинальні структури доброякісна гемангіома нерідко показує перевагу над увеальними метастазами, які, маючи злоякісний характер, проте не виявляють тенденції до інвазії мембрани Бруха, а також значно рідше викликають субретинальні крововиливи. Закономірне здивування з приводу того, чому морфологічно доброякісна пухлина робить такий руйнівний вплив на тапеторетинальні структури, спонукає до цілеспрямованого вивчення цих структурних змін. Мета. Дане дослідження спрямоване на аналіз гістоморфологічних паттернів, що характеризують патологічні зміни в тапеторетинальній зоні, що супроводжують гемангіому хоріоїдеї. Матеріал і методи дослідження. З метою аналізу змін у тапето- ретинальній зоні проведено гістоморфологічне дослідження енуклейованих очей із гемангіомою. Було вивчено 14 гемангіом хоріоїдеї, що становлять клінічний матеріал, отриманий за період з 2018 по 2024 р. Для детального вивчення стану тапето-ретинальної зони досліджувалося не менше 10 серійних зрізів (у деяких випадках до 35 зрізів з одного пухлинного вузла). Зрізи робилися з парафінових блоків, використовувалося стандартне фарбування гематоксилін-еозином. Гістологічна картина зіставлялася із клінічною.