Минимальная экспозиция распознавания тест-объектов у детей с различной рефракцией

Abstract

Актуальність. У наш час для людини має велике значення здатність миттєвої оцінки ситуації та миттєвого прийняття рішення.

Мета. Визначити стан мінімальної експозиції розпізнавання тест-об’єктів (МЕРТ) у дітей з різними видами рефракції і нормальним очним дном

Матеріал і методи. МЕРТ визначена у 71 дитини віком від 7 до 13 років (на 142 очах): з гіперметропією (22 дитини); міопією (26 дітей); з еметропією (23 дитини). За допомогою електронного пристрою дитині пред’являлись тест-об’єкти з кутовими розмірами 160, 40 і 8 кутових хвилин.

Результати. При пред’явленні тест-об’єктів розміром 160 кутових хвилин монокулярна МЕРТ дорівнювала при всіх видах рефракції 1,0 мс; для оптотипів розміром 40 кут. хв. при еметропії, гіперметропії та міопії — відповідно (1,4±0,2) мс, (1,8±0,2) мс і (1,8±0,2) мс; для оптотипів розміром 8 кут хв. — відповідно (7,8±1,1) мс, (14,9±1,3) мс, (7,9±1,0) мс. Встановлена тенденція до скорочення бінокулярної МЕРТ у порівнянні з монокулярною при пред’явленні оптотипів 40 і 8 кут. хв.

Висновок. По мірі зменшення кутових розмірів тест-об’єктів істотно збільшується величина МЕРТ, що можна пояснити більш тривалим часом для розпізнавання високочастотного зображення порівняно з низькочастотним. Істотно більшу величину МЕРТ при гіперметропії (р<0,05) порівняно з еметропією та міопією можна пояснити участю акомодації в процесі розпізнавання тест-об’єктів.