Досвід застосування високочастотного електрозварювання біологічних тканин при енуклеації очного яблука з приводу увеальної меланоми.

Abstract

Актуальність. За даними літератури енуклеація очного яблука під час лікування внутрішньоочних пухлин проводиться у 12,3 – 59,0 % випадків (Аніна Є.І., Левтюх В.І., 2001, Бровкіна А.Ф., 2006, Brovkina A.F., Saakjan C.B. 1997). На рік в Україні проводиться близько 2520 енуклеацій (Аніна Є.І., Левтюх В.І., 2001). Операції з видалення очного яблука становлять близько 9,4% всіх офтальмологічних операцій. Під час проведення енуклеації можуть виникнути як інтраопераційні, і післяопераційні ускладнення (Філатова І.А., 2002). Існуючі способи енуклеації очного яблука не забезпечують належною мірою запобігання розвитку цих ускладнень. У ДУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» на базі відділення мікрохірургічного лікування онкологічних захворювань ока спільно з Інститутом електрозварювання ім. Б.Є. Патона НАН України, були розроблені оригінальні інструменти для енуклеації очного яблука, а також методика високочастотного електрозварювання біологічних тканин (ВЕСБТ) з використанням джерела ЕК-300М1 (патент України № 46981), що дозволяють досягти розтину, гемостазу та з’єднання м’яких тканин. Мета дослідження: Підвищити ефективність лікування хворих на увеальну меланому шляхом використання високочастотного електрозварювання біологічних тканин при енуклеації очного яблука для зниження ризику розвитку інтра- та післяопераційних ускладнень з урахуванням клініко-морфологічних змін тканин орбіти. Матеріал та методи. При розробці методики енуклеації із застосуванням ВЕСБТ було проведено експериментальні та клінічні дослідження. У досліджуваній групі кролів (20 кролів) енуклеація проводилася з використанням ВЕСБТ, у контрольній групі тварин (8 кролів) – за стандартною методикою. Тварини виводилися з експерименту шляхом повітряної емболії безпосередньо після операції, через 7 днів та через місяць для гістологічного дослідження. Для електронно-мікроскопічного дослідження – безпосередньо після операції, через 5 днів та через 9 днів. Оцінювалися післяопераційний набряк тканин орбіти, стан швів, кількість відокремлюваного з рани. Також дослідження проведено у 64 хворих на увеальну меланому, з них у 59 пацієнтів віком 63,0±10,5 років з увеальними меланомами, яким була проведена енуклеація з використанням ВЕСБТ. Контрольну групу склали 20 пацієнтів з увеальною меланомою у віці 61,5±8,6 років, яким було проведено енуклеацію за звичайною методикою. Результати та висновки. В експерименті встановлено, що при впливі на кон’юнктиву ВЕСБТ у режимі з’єднання тканин закриття ранової поверхні відбувається в результаті випадання фібрину з подальшою епітелізацією поверхні та фібротизацією субепітеліальних тканин. Утворюється конгломерат із зруйнованих тканинних елементів, денатурованих білків, колагенових фібрил, а також тонкофібрилярного «повстяного» матеріалу, який «заклеює» ранову поверхню пошкодженої тканини. В експерименті встановлено, що при застосуванні ВЕСБТ у режимі розтину тканин відбувається розрізання з одномоментною коагуляцією судин, а в місці впливу утворюється вузька смужка сухого некрозу. Застосування ВЕСБТ в режимі розрізання дозволило мінімізувати кровотечу при перетині екстрабульбарних м’язів і зорового нерва, що виключило процедуру тампонади орбіти і скоротило час оперативного втручання в середньому на 6,6 хв, (18,4±3,1 досліджуваної та 25,0±2,0 хвилин у контрольній групі, P<0,00001). Використання ВЕСБТ в режимі з’єднання тканин кон’юнктиви дозволяє досягти міцного з’єднання країв, що виключає процедури накладання та зняття швів.