Вивчення рівня експресії каппа-опіоїдних рецепторів на лімфоцитах периферичної крові хворих при різних видах офтальмологічної патології

Abstract

Актуальність. Клітини імунної системи мають повноцінну опіоїдну систему регуляції, що складається з трьох типів опіоїдних рецепторів – мю (МОР), дельта (ДОР) та каппа (КОР). Особливістю опіоїдної системи лімфоцитів є те, що експресія всіх компонентів цієї системи підвищується у відповідь на дію цитокінів та запалення, що вказує на її участь у регуляції імунної відповіді. Переважна більшість відомостей про структуру та властивості опіоїдних рецепторів відноситься до нейрональних рецепторів, а саме стосується вивчення ролі центральної опіоїдної системи в пригніченні болю. У 1980-1990-х роках були отримані дані про взаємодію імунної та опіоїдної систем при локальному запаленні. Опіоїдні рецептори імунних клітин загалом ідентичні до опіоїдних рецепторів у нейронах. Опіоїдоергічна система імуноцитів бере участь у модуляції імунної відповіді. За певних умов ця система може виступати як негативний регулятор активації імунокомпетентних клітин. Надмірне вироблення медіаторів запалення може викликати неконтрольовану запальну відповідь, відому як «цитокіновий шторм». Високий рівень прозапальних цитокінів веде до підвищення активності опіоїдоергічної системи в імунних клітинах. Дослідження, проведені Шахід Хусейном (2009), показали, що в ненокулярних системах активація опіоїдних рецепторів зменшує пошкодження сітківки, спричинене ішемічним стресом. Імуногістохімічні дані вестерн-блоту показали, що опіоїдні рецептори всіх підтипів експресуються в сітківці. Одним з ключових завдань цього дослідження є визначення вкладу каппа-опіоїдних рецепторів у механізми імунорегуляції запального процесу. Мета. Метою нашого дослідження стало вивчення рівня експресії каппа-опіоїдніх рецепторів на лімфоцитах периферичної крові у хворих з вірусним кератитом та середнім увеїтом. Матеріал і методи. Дослідження проводили методом імуноцитохімії за допомогою моноклональних антитіл (МКАТ) та флюоресцентної мікроскопії у хворих на запальну офтальмологічну патологію (23 хворих на вірусний кератит, 12 хворих на середній увеїт) та 12 практично здорових осіб контрольної групи). Використовували МКАТ фірми DAKO та візуалізацію за допомогою флюоресцеїнізотіоціанату (ФІТЦ). В теперішній час висока специфічність моноклональних антитіл дозволяє підняти лабораторні дослідження на якісно новий рівень. Результати. Рівень експресії КОР на лімфоцитах здорових донорів становив 9,44±1,63 %. Цей показник статистично значуще відрізнявся від кількості КОР у хворих на вірусні кератити 17,1±3,4 %, (р<0,01) та від показника КОР у хворих на середні увеїти – 15,28±2,4 %, (р<0,05). Проведені дослідження показали значнішу активацію КОР у хворих з вірусним запаленням рогівки. Оскільки активація КОР регулює вироблення цитокінів та хемокінів, та може викликати протизапальну відповідь, подальше вивчення експресії КОР на лімфоцитах хворих з офтальмологічною патологією може допомогти вирішенню актуальних питань розвитку запалення та участі в цьому процесі опіоідної системи лімфоцитів. Висновки. У хворих із вірусними кератитами та середнім увеїтом рівень експресії каппа-опіоїдних рецепторів був значимо вищим, ніж у групі здорових осіб. Подальше вивчення вкладу каппа-опіоїдних рецепторів у механізми імунорегуляції запального процесу є важливим завданням сучасної науки.