Дослідження мінімальної експозиції розпізнавання тест-об’єктів для оцінки зорового стомлення у школярів

Abstract

Актуальність. Значне навантаження на орган зору школярів часто приводить до зорового стомлення. Серед його причин відмічають недоліки режиму дня, гіподинамію, неправильну організацію робочого місця, а також тотальну комп’ютеризацію навчання в школі, вдома, різноманітні відеоігри. Існують різні методи оцінки зорового стомлення, але не всі методи зрозумілі дітям, а в ряді випадків потребують певного часу для їх здійснення. Актуальною є розробка таких методик оцінки впливу зорового навантаження на орган зору, які виконувались би дуже швидко і були б зрозумілими для дітей. Мета роботи: оцінити можливість використання методики дослідження мінімальної експозиції розпізнавання тест-об’єктів (МЕРТ) для оцінки впливу дозованого зорового навантаження на стан органа зору дітей шкільного віку при дозованому інтенсивному зоровому навантаженні Матеріал і методи. Дослідження МЕРТ проводилось в учнів спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов, зранку, на першому уроці інформатики. Для дослідження відібрано 57 здорових дітей у віці від 10 до 13 років без патології органа зору, з гостротою зору і рефракцією в межах вікових норм. У ході дослідження використовувалось стандартне зорове навантаження, що полягало у наборі тексту (шрифт Тimеs New Roman 12 кегль) за монітором комп’ютера впродовж 30 хвилин. МЕРТ визначалась за допомогою спеціального електронного пристрою, який дозволяє пред’являти дитині тест-об’єкт (кільце Ландольта з одним із 8 напрямків розрізу) на тисячні долі секунди з кроком в одну 1 мілісекунду (мс). Для дослідження використовувались тест- об’єкти білого, червоного та зеленого кольорів. Вимірювання МЕРТ проводилось до і після вказаного дозованого зорового навантаження, в фотопічних умовах. В ході дослідження МЕРТ було встановлено, що діти добре розуміли поставлене перед ними завдання, яке вони виконували за 5-8 хвилин. Аналіз динаміки МЕРТ до і після зорового навантаження проводився з використанням рангового критерія Уілкоксона, а також критерія знаків. Результати. Дослідження виявило статистично достовірні зміни показника МЕРТ за ранговим критерієм Уілкоксона в бік його збільшення: при порівнянні МЕРТ до і після дозованого зорового навантаження р дорівнювало 0,000027, 0,000040 і 0,000040, відповідно, при бінокулярному пред’явленні тест-об’єкта білого, червоного і зеленого кольорів. Встановлено також, що під впливом зорового навантаження МЕРТ збільшилась у 23 дітей (40,35%) при пред’явленні білого тест-об’єкта та у 22 дітей (38,6%) - при пред’явленні червоного та зеленого тест-об’ектів. Виявлені зміни були статистично значущими: р дорівнювало 0,000004, 0,000008, 0,000008, відповідно, при пред’явленні тест-об’єктів білого, червоного та зеленого кольорів. Характерно, що всі діти, у яких під впливом зорового навантаження МЕРТ збільшилась з 1 мс до 3-4 мс, пред’являли скарги на зорову втому. Висновок. Дослідження МЕРТ доцільно використовувати для оцінки впливу дозованого зорового навантаження на стан органа зору дітей.