Вплив військово-релевантного психологічного тривожного стресового розладу на судинні пошкодження при моделюванні глаукомного процесу.

Abstract

Глаукома є однією з провідних причин незворотної втрати зору у світі та характеризується прогресуючим ушкодженням зорового нерва і загибеллю гангліозних клітин сітківки. Хоча підвищений внутрішньоочний тиск (ВОТ) традиційно розглядається як основний фактор ризику розвитку цього захворювання, сучасні уявлення про його патогенез свідчать про багатофакторний характер і важливу роль судинного компонента. Саме тому важливим є вивчення впливу психологічного тривожного стресового розладу (ПТСР) на перебіг глаукоми через розвиток морфофункціонального порушення судин, що включає структурні ушкодження стінок судин та порушення мікроциркуляції, які спричиняють дисбаланс кровопостачання зорового нерва, ішемічне ушкодження тканин ока і прискорене прогресування патологічних змін у сітківці. Мета: дослідити вплив військово-релевантного ПТСР на розвиток морфофункціональних пошкоджень судин та динаміку ВОТ при моделюванні глаукомного процесу у щурів. Матеріал і методи. У дослідженні використано статевозрілих щурів, яких розподілили на три групи: групу моделювання адреналін-індукованої глаукоми (АІГ), групу АІГ на тлі військово-релевантного ПТСР та контрольну групу – інтактні тварини. Моделювання стресового розладу виконували відповідно до розробленої методики військово-релевантної моделі ПТСР (номер патенту U202503999 від 18.08.2025). Рівень ВОТ визначали апланаційним тонометром, оцінку судинної дисфункції проводили мікроскопічним методом дослідження препаратів судин тонкого кишківника. Результати. У динаміці експерименту було досліджено рівень внутрішньоочного тиску. У контрольній групі коливання ВОТ протягом експерименту залишалися в межах похибки. У групі тварин із змодельованим АІГ відзначалося поступове підвищення ВОТ, яке на 21 та 42 добу становило відповідно 10,3% та 35% відносно вихідного рівня (р<0,001). Найбільше зростання ВОТ спостерігалося у групі АІГ на тлі ПТСР: на 21 добу значення перевищували вихідні значення на 30,2% та були на 23,4% вищими порівняно з групою АІГ (р<0,001). Через 42 доби цей показник зростав на 46,7% відносно вихідного рівня (р<0,001) та був на 13,6% вищим порівняно з групою АІГ (р<0,05). Паралельно було оцінено стан судин тонкого кишківника як маркер системних судинних змін. У контрольній групі зберігалася цілісність епітелію та нормальна структура кровоносних судин. Натомість у групі АІГ на тлі ПТСР ці зміни були більш вираженими та характеризувалися порушенням кровонаповнення судин, збільшенням кількості розривів, розширенням судин і дезорганізацією капілярної сітки, що свідчили про розвиток ішемічних змін тканини і порушення мікроциркуляції кишківника. Висновок. Експериментальне моделювання військово-релевантного ПТСР посилює прояви АІГ у тварин і супроводжується підвищенням внутрішньоочного тиску та активацією стрес-реакцій організму. Інтенсивність дії ПТСР суттєво впливає на стан судин кишківника, що відображає системну ендотеліальну відповідь організму на багатофакторний стрес. Отримані результати свідчать про важливу роль психоемоційного стресу у патогенезі глаукоми та обґрунтовують необхідність подальшого вивчення нейроендокринних механізмів взаємодії стресу і глаукомного процесу.