Изучение влияния препарата амиксин in vitro на рецепторный аппарат лимфоцитов периферической крови у больных увеальной меланомой

Abstract

Вступ. Індивідуальний підбір імуномодулюючих препаратів і раціональне поєднання фізичних лікувальних факторів з імуномодулюючою терапією є важливим завданням клінічної імунології. В даний час при імунотерапії онкологічних хворих використовуються емпіричні підходи до призначення імуномодулюючих препаратів. Дослідження ролі деяких молекул у реалізації позитивного лікувального ефекту комбінованої терапії хворих на увеальну меланому дозволило розробити нові підходи до пошуку і розробки комплексних схем лікування з використанням імуномодуляторів. Дослідження молекулярних механізмів активації імунокомпетентних клітин дозволить розробити патогенетично обґрунтовані підходи до лікування хворих на увеальну меланому.

Мета дослідження. Дослідити вплив in vitro препарату Аміксин на експресію молекулярних маркерів активації лімфоїдних клітин СD 5, СD 7, CD 25, CD 38, CD 45, CD 54, CD 95, CD 150 у хворих на увеальну меланому.

Матеріал і методи. Рівень експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів вивчався за допомогою імуноцитогістохімичного ПАП-методу, з використанням панелі моноклональних антитіл СD 5, СD 7, CD 25, CD 38, CD 45, CD 54, CD 95 і CD 150 до і після культивації з препаратом Аміксин. Дослідження проводилось in vitro з лімфоцитами периферичної крові хворих на увеальну меланому n=30. Статистична обробка проводилась за допомогою комп’ютерної програми Statistica 6.0, з використанням критерію Ньюмена-Кейлса.

Результати дослідження. Проведені нами дослідження дії in vitro препарату Аміксин на стан експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів периферичної крові у хворих на увеальну меланому виявило вірогідне підвищення показників експресії СD7+, CD 25+, CD 54+, CD 95+ після використання вищевказаного препарату.

Так, рівень експресії СD 7+ вірогідно збільшився з 26,4±3,8 до (34,1±2,6) %, (р<0,05); CD 25+ — з 19,4±3,3 до (28,8±3,1) %, (р<0,01); CD 54+ — з 18,3±5,1 до (32,7±2,2) %, (р<0,01); CD 95+ з 24,2±6,3 до (36,5±5,4) %, (р<0,05).

Висновок. Розроблений в лабораторії імунології ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» метод вивчення впливу імуномодулюючих препаратів на молекулярний профіль лімфоцитів периферичної крові можна використовувати у клінічній практиці для підбора адекватної імунокоригуючої терапії. Індуктор інтерферону Аміксин може бути використаний у процесі комбінованої терапії (фотокоагуляція+?-аплікаційна терапія) у хворих на увеальну меланому з метою імунологічної корекції.