Хвилюючі миті хірургії травматичної катаракти

Abstract

Мета: проаналізувати складні випадки хірургії катаракти при наслідках травм ока. Матеріал та методи. Проведено дослідження випадок-контроль у 8 пацієнтів з відкритими та закритими травмами ока, прооперованих у відділі посттравматичної патології ока ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України». Визначено особливості проведення факоемульсифікації катаракти в залежності від важкості травми та вибору методи фіксації штучного кришталика. Результати. У 2 пацієнтів з набухаючою травматичною катарактою представлено розриви передньої капсули під час виконання переднього капсулорексісу. В 3 випадках спостерігались розриви задньої капсули на різних етапах хірургії. У 2 пацієнтів діагностовано різної ступені розриви цинових зв’язок внаслідок контузії. У 1 пацієнта представлено результати факоемульсифікації ускладненої катаракти після наскрізної кератопластики з приводу гнійної виразки рогівки внаслідок проникаючого поранення. Заключення. При набухаючій травматичній катаракті існує ризик розриву передньої капсули, що потребує ретельної оцінки розповсюдженості розриву на екватор та задню капсулу з вирішенням питання відносно оптимального шляху видалення кришталика. При розривах задньої капсули, необхідно попередити випадіння скловидного тіла та зміщення фрагментів ядра до вітреальної порожнини, що можливо за умов використання вітреоретинальної хірургічної технікі. Травматичні сублюксації та люксації кришталика потребують використання додаткових засобів фіксації інтраокулярної лінзи. Перевага надається внутрикапсульній імплантації, або при її неможливості, шовній фіксації гаптичних елементів до склери.