Ультраструктурные изменения ганглиозных и мюллеровских клеток сетчатки глаз крыс, вызванные метаноловой интоксикацией

Abstract

Вступ. Метиловий спирт (метанол), сильна токсична речовина. Смертельна доза метанолу, за різними даними, складає від 30 до 250 мл, а 10 мл його прийому внутришньо призводить до втрати зору. Метанол широко застосовується в якості розчинника, наприклад, в лакокрасочній промисловості, на бензоколонках, являється компонентом антифризу та ін.. Все разом взяте збільшує можливість випадкового або хронічного впливу метанолу на організм людини. Згідно клінічних та експериментальних даних, метанол первинно пошкоджує зоровий нерв, сітківку та тканини головного мозку. У зв’язку з цим виникає необхідність більш глибокого вивчення на субклітинному рівні тонких механізмів пошкоджуючої дії метанолу на живі тканини, а саме, на сітківку експериментальних тварин.

Мета — електронно-мікроскопічне вивчення змін гангліозних клітин (ГК) і відростків мюллеровских клітин (ВМЮК), які оточують ГК сітківки, в динаміці (1–14 діб) після одноразового внутрішньочеревного введення метанолу в дозі 2, 5 г/кг маси тіла.

Матеріал і методи дослідження. Работа виконана на 18 білих щурах лінії Вістар масою 250–300 г, які підрозділялись на дві групи: I — піддослідна, в якій щурам одноразово внутрішньочеревно вводили метанол в дозі 2,5 г/ кг маси тіла; II группа — контрольні тварини, яким вводили фізіологічний розчин в эквівалентному об’ємі. Досліджувалась ультраструктура ГК и ВМЮК сітківки щурів в строки 1, 3, 7 и 14 діб після введення метанолу, в електронному микроскопі ПЭМ-100–01.

Результати дослідження. Показано, що метанол викликав первинні і суттєві пошкодження гангліозних клітин (ГК) сітківки. Серед ГК найбільш вразливими були клітини дрібних і середніх розмірів. В динаміці спостереження деструктивні зміни наростали як в ГК, так і в відростках мюллеровских клітин (ВМЮК). Виявлено, що найбільш чутливими до пошкоджень ультраструктурами досліджуваних клітин є мітохондрії, що веде до суттєвих порушень енергетичної функції клітин. Паралельно з явищами деструкції в ГК відмічались ознаки посилення білоксинтезуючої діяльності, що є проявом компенсаційно-відновлювальних процесів в них.