Ефективність комбінованої терапії з електрофорезом цитиколіну (ОМК-2) при ішемічній нейропатії зорового нерва

Abstract

Ішемічна нейропатія зорового нерва є однією з причин стійкого зниження зорових функцій і характеризується поєднанням нейродегенеративних та мікросудинних механізмів ушкодження. Пошук методів, здатних підсилити ефективність консервативного лікування та забезпечити стабільніший клінічний ефект, залишається актуальним.

Мета – оцінити ефективність комбінованого лікування із застосуванням електрофорезу цитиколіну (ОМК-2) протягом 10 діб з подальшою інстиляцією препарату ОМК-2 у вигляді очних крапель упродовж 12 місяців у порівнянні зі стандартною медикаментозною терапією у пацієнтів з ішемічною нейропатією зорового нерва.

Матеріали та методи. У проспективне порівняльне дослідження включено 58 пацієнтів (58 очей) з ішемічною нейропатією зорового нерва різного ґенезу. Пацієнти були поділені на дві групи: група 1 (n=26) отримувала стандартну терапію у поєднанні з курсом назально-орбітального електрофорезу цитиколіну (10 процедур) та інстиляціями ОМК-2 протягом 12 місяців; група 2 (n=32) отримувала лише стандартну терапію. Оцінювали максимально кориговану гостроту зору (МКГЗ), товщину шару перипапілярних нервових волокон (RNFL), показник електричної чутливості зорового нерва за фосфеном (ПЕЧф), рівень CD54 (ICAM-1) та HbA1c на початку дослідження і через 12 місяців. Дані аналізували непараметричними методами.

Результати. Через 12 місяців МКГЗ у групі комбінованої терапії була значно вищою, ніж у групі стандартного лікування (0,53 [0,30;0,60] проти 0,30 [0,17;0,30]; p=0,018). Приріст МКГЗ становив +0,33 [0,20;0,40] у групі 1 та +0,10 [0,05;0,15] у групі 2 (p=0,018). У групі 1 відзначалися більш виражене зниження рівня CD54 (p=0,036), кращі структурні показники RNFL (p=0,026) та сприятливіша динаміка ПЕЧф (p=0,048). Частота клінічно значущої відповіді на лікування була майже вдвічі вищою у групі комбінованої терапії (88,5 % проти 50,0 %; p=0,002).

Висновки. Додавання електрофорезу з цитиколіном (ОМК-2) з інстиляціями ОМК2 до комплексної терапії основного захворювання асоціюється з більш вираженим та стабільним покращенням зорових функцій через 12 місяців і супроводжується сприятливою динамікою маркерів ендотеліальної активації, нейрофункціональних і структурних показників, включно у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу.