Бенфотіамін як антиоксидант у дренажній зоні ока при поєднаному моделюванні глаукоми та діабету

Abstract

При моделюванні глаукоми з діабетом у кролів у фільтруючих тканинах ока формується стан окисного стресу зі значним зниженням активності антиоксидантних ферментів та накопиченням продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів і білків. Жиророзчинна форма вітаміну В1 бенфотіамін ефективно знижував прояви окисного стресу в тканинах кута передньої камери очей тварин. Ця біологічно активна речовина підвищувала антиоксидантні можливості у тканинах, активуючи ферменти антирадикального захисту: активність супероксиддисмутази збільшилася на 51%, каталази на – 36% та глутатіонпероксидази – на 45% порівняно з групою тварин без лікування. Крім того, під впливом бенфотіаміну зменшувалися процеси перекисного окиснення ліпідів та окисного руйнування білкових молекул. Активність малонового діальдегіду знижувалася на 47%, а маркера оксидативного пошкодження білків СО-груп – на 35%. Отримані результати в експерименті на моделях захворювання можуть бути обґрунтуванням для вивчення фармагента бенфотіаміну в клініці глаукоми, яка супроводжується цукровим діабетом, що розширить арсенал патогенетично обгрунтованої терапії цього тяжкого захворювання. Ключові слова: бенфотіамін; окисний стрес; глаукома; діабет, тканини ока.