СТАН ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ В ПОСТКОВІДНОМУ ПЕРІОДІ

Abstract

Незважаючи на те, що дія SARS-CoV-2 в основному визначається патологією дихальних шляхів і грипоподібними симптомами, COVID-19 признаний мультиорганним захворюванням, що зачіпляє нервову систему, серце та судини, мозок і очі. Весь світ – і це не буде перебільшенням – відчайдушно бореться з новою коронавірусною інфекцією. Але вона поки і не думає здавати свої позиції, більш того, з’являються все нові проблеми, з нею пов’язані. Одна з них – реабілітація пацієнта після перенесеного захворювання. З 11 березня 2020 р. ВОЗ офіційно класифікувала епідеміологічну ситуацію як пандемію. Можливість профілактики ускладнень після коронавірусної інфекції, що може запобігати виникненню незворотних пошкоджень зорового нерва та сітківки, реабілітація хворих, що перенесли COVID-19 є актуальною проблемою. Мета: вивчити можливості реабілітації стану зорового аналізатора та реґіонарної гемодинаміки хворих, що перенесли COVID-19, під впливом антиоксидантів і вітамінів. Матеріали і методи. Під нашим спостереженням перебувало 49 пацієнтів, які перенесли COVID-19: 1 група - 17 пацієнтів, які не мали очних захворювань. 2 група - пацієнти, що мають хронічні очні захворювання запальної етіології: 18 хворих з задніми увеитами – вогнищевий хоріоретиніт (7 пацієнтів) і дисемінований хоріоретиніт (11 хворих). 3 група - пацієнти з офтальмологічною патологією судинного генезу: 9 хворих з тромбозом центральної вени сітківки та її гілок і група пацієнтів 5 осіб з оптичною ішемічною нейропатією на тлі захворювання COVID-19. Пацієнти на протязі 3 місяців приймали вітамін Д, Ресвератрол, Омега -3 1 раз на добу. Результати. У пацієнтів 1 групи при відсутності явних структурних змін органа зору при високій роздільній здатності (1,0) визначили зниження адаптації центральної зони сітківки на 20,8% (р<0,05). За даними реоєнцефалограми об'ємне пульсове кровонаповнення головного мозку цих хворих не змінювалося, але посилювалися тонічні властивості великих (на 54 %, р<0,05) і дрібних (на 12 %, р<0,05) судин. Зниження адаптації було обумовлено порушенням гемодинаміки ока і центрального відділу зорового аналізатора, а також ймовірно пов’язано з нейротоксичним впливом самого вірусного агента і явищами гіпоксемії. У пацієнтів групи з хронічними захворюваннями ока запальної етіології визначили зниження об'ємного пульсового кровонаповнення ока на 13% (р<0,05) и підвищення тонусу його судин на 50% (р<0,05). У пацієнтів групи з офтальмопатологією судинного ґенезу визначили зниження об'ємного пульсового кровонаповнення ока на 34%-68% (р<0,05) та підвищення тонусу дрібних судин на 20%-32% (р<0,05). Світлова чутливість центральної зони сітківки хворих цих груп була знижена до 2,3 разів (р<0,05). Під впливом антиоксидантів на протязі 3 місяців відзначено підвищення світловий чутливості сітківки у 36 пацієнтів (73,4 %). У 9 хворих, що мали тромбоз центральної вени сітківки та їїгілок, підвищення світлової чутливості сітківки настало через 5 місяців після початку лікування, у 4 пацієнтів з порушенням кровообігу в стовбурі зорового нерва за ішемічним типом знадобилась більш довготривала реабілітація, на протязі 8 місяців, з безперервним використанням антиоксидантів і вітамінів. Внаслідок лікування було відзначено стабілізацію зорових функцій у всіх хворих. Висновки. Кожен пацієнт, хто переніс Covid-19, потребує повного офтальмологічного обстеження незалежно від того, є у нього очні прояви чи ні. Визначено позитивний ефект довготривалого прийому антиоксидантів, вітаміну Д і вітамінного комплексу з вмістом ресвератролу і Омега-3 на функціональний стан зорового аналізатора у хворих, що перенесли Covid-19.