Показання, методи і результати хірургічного лікування тяжких опіків очей

Abstract

Актуальність. Тяжкі опіки очей здебільшого підлягають хірургічному лікуванню, а його ефективність залежить від вибраного методу і своєчасності застосування. В опіковому відділенні Інституту ім. В. П. Філатова за багато років його існування розроблені показання і методи такого лікування. Матеріал і методи. Для проведення хірургічного лікування опіків очей розроблені різні методи кератопластики і пластики кон’юнктиви. Так, в залежності від важкості опіку, нами застосовуються невідкладна, рання лікувальна, рання лікувально-тектонічна та тектонічна кератопластики. Невідкладна кератопластика не знайшла широкого застосування через неможливість діагностики глибини пошкодження тканин рогівки. Рання лікувальна кератопластика застосовується при не глибокому пошкодженні поверхні рогівки, рання лікувально-тектонічна – при глибокому некрозі рогівки, а тектонічна кератопластика при загрозі перфорації або при перфорації рогівки. Для проведення кератопластики нами застосовуються донорська рогівка, консервована по В. П. Філатову, кератобіоімплант донорська рогівка, консервована в спеціальному консерванті, або кератоксеноімплант – спеціально виготовлений із свиної рогівки. При неглибоких поверхневих виразках рогівки застосовується рогівково - кон’юнктивальна кератопластика. В залежності від методики кератопластики застосовуються пошарові, або на всю товщу трансплантати донорської рогівки. Кон’юнктивальна пластика (переміщення кон’юнктиви) застосовують при некрозі кон’юнктиви. Результати. Багаторічні спостереження показали, що при правильному виборі методики операції і донорського матеріалу ефективність кератопластики залежить від термінів її проведення. У хворих з тяжкими опіками, прооперованими на 1-2 тижнях з моменту опіку (76,9% хворих), повторна кератопластика через лізис рогівкового трансплантату була необхідна тільки у 23,3% випадків, а при пізньому надходженні хворих у відділення (на 3-4 тиждень після опіку) кількість хірургічних втручань збільшилась в 4 рази, в тому числі кератопластика в 5 раз, а кон’юнктивопластика в 3,5 рази. Методики кон’юнктивальної пластикизалежать від розмірів некрозу кон’юнктиви. Якщо некроз кон’юнктиви поєднюється з неглибоким звиразкуванням рогівки, то некротичну ділянку кон’юнктиви і рогівку покривають одним клаптем кон’юнктиви. Якщо при цьому проводиться кератопластика, то кон’юнктивою покривається також трансплантат. При тотальному некрозі кон’юнктиви проводиться тотальна кератопластика і покриття переднього відділу ока переміщеною кон’юнктивою, при цьому повіки зшиваються. Така операція дозволяє зберегти око від подальшого розпаду некротичних тканин. Звичайно некротичні тканини при цьому видаляються. Висновки. Розроблені в інституті В.П. Філатова показання та методи кератопластики і кон’юнктивопластики при тяжких опіках очей при своєчасному їх застосуванні (в перші дні після опіку) дозволяють зберегти очі від подальшого прогресування опікового процесу і зберегти зір, або зберегти очі для відновлення зору.