Вплив кератоксеноімплантата на показники гуморальної ланки імунітету за умови експериментальної механічної травми рогівки

Abstract

Актуальність. Не дивлячись на застосування сучасних методів лікування, нерідко у хворих з травмами рогівки спостерігається розвиток ускладнень у вигляді кератитів, рецидивуючої ерозії, помутніння і виразки рогівки, що вимагає подальшого вдосконалення лікувальної тактики і методів лікування. Перспективним сучасним методом у цьому напрямку є хірургічний метод у вигляді пересадки донорської рогівки. Впровадження перспективного лікувального методу стримується значним дефіцитом донорської рогівки. В останні роки нами проведені експериментальні дослідження потенційних можливостей використання для кератопластики свинячої рогівки, що за своїми морфологічними й імунологічними властивостями є достатньо наближеною до рогівки людини. Нами розроблена технологія виготовлення кератоксеноімплантату із нативної рогівки свині. Впровадження в медичну практику регламентовано Свідоцтвом про державну реєстрацію № 9967/2010 та наказом Держлікслужби України від 9 грудня 2011 р., № 495. Матеріали і методи. Експериментальні дослідження проводили на статевозрілих кроликах породи «Шиншила» масою від 2,5 до 3,0 кг у відповідності з Женевською конвенцією “International Guiding principles for Biochemical research involving animals” (Geneva, 1990). Експериментальна модель пошкодження рогівки відтворювалась на обох очах тварини під місцевою епібульбарною анестезією 0,5% розчином алкаїну та ретробульбарною анестезією 2 % розчином лідокаїну 1,0 мл. Трепаном діаметром 7 мм у верхній половині рогівки наносили концентричну епітеліальну насічку, в межах якої одноразовим офтальмологічним скальпелем видаляли епітелій разом з переднім шаром строми рогівки (викроювали клапоть товщиною до 0,2 мм). Хірургічну корекцію травми здійснювали закриттям дефекту рогівки ксенокератоімплантатом, пришиванням його в 4 місцях (на 12, 15, 18 та 21 годинах) до склери через кон’юнктиву за допомого атравматичної голки 8/0 нейлон. Протягом терміну спостереження проводилась інстиляція розчину антибіотика фторхінолонового ряду – Вігамокс (1 крапля тричі на день). Концентрацію імуноглобулінів класу A (IgA), M (IgM), G (IgG) визначали за допомогою імуноферментного методу на аналізаторі STAT-Fax з використанням наборів реагентів «GeneTex» (США) згідно з інструкціями фірми-виробника. Результати досліджень. Вивчення концентрації імуноглобулінів сироватки крові основних класів – А, М і G у посттравматичному періоді непроникаючої механічної травми рогівки виявило їх суттєві зміни у групі тварин з травмою рогівки у всі терміни спостереження Так, вже через 3 доби експерименту відмічалось статистично значиме зменшення рівнів IgА на 16,3 %, IgМ – на 69,8 % й IgG – на 53,5 % стосовно контролю. Проведення хірургічної корекції травми рогівки ксенокератоімплантатом супроводжувалося достовірним підвищенням концентрації імуноглобулінів сироватки крові основних класів у посттравматичному періоді. Рівень сироваткових імуноглобулінів набував максимальних значень через 7 діб моделювання травми, при цьому концентрація IgА перевищувала початковий рівень у середньому в 2,6 раза, IgM – 1,4 раза й IgG – 3,2 раза (р<0,05). Через 21 добу спостереження концентрація імуноглобулінів IgА, IgM й IgG у тварин з хірургічною корекцією суттєво знижувалась, однак перевищувала показники контролю у 2,1; 1,1 і 2,0 раза відповідно. Висновки. Проведення хірургічної корекції травми рогівки кератоксеноімплантатом зумовлює активацію факторів гуморального імунітету у перші 7 діб експерименту з поступовою їх нормалізацією до 21–ї доби.