автореф лагоржевская И.Мpdf
автореф лагоржевская И.Мpdf
Сторінка 1 з 160
Користувач Альона Крнієнко поділився цим файлом. Хочете отримати більше можливостей?
  1. автореф лагоржевская И.М.pdf
    1ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИОбґрунтуваннявибору темидослідження. Центральна серозна хоріоретинопатія (ЦСХ) -це стан, що характеризується ідіопатичним локальним відшаруванням нейросенсорноїсітківки в макулярній ділянці (Чиковани К.,2011; Spaide R., 1996)та у 20-50 % випадків набуває рецидивуючого (FokA., 2011; Kitzmann A., 2008), а у 5-10 % -довготривалого перебігу(Коскас Г., 2007)й приводить до патології фоторецепторів макулярної зони зістійкою втратою гостроти зору (PiccolinoF., 2005). Серед основних ускладнень ЦСХ -вторинна дистрофія сітківки, дифузна атрофія пігментного епітелію,субретинальна неоваскуляризація, кистоподібна дегенерація макули та субретинальний фіброз (KimS., 2012; Colucciello M., 2012).У патогенезі ЦСХ велике значення приділяється порушенню циркуляції в хоріоїдеї, яка пов’язаназ локальною оклюзією хоріокапілярів (KitayaN., 2003). На сьогодні доведена роль Helicobacter pylori(Нр)у розвитку судинної патології (атеросклерозу, оклюзії коронарних артерій,ішемічного інсульту, тромбоцитопенічної пурпури) (Manolakis A., 2007; Franceschi F., 2009)за рахунок підвищення продукції вазоактивних факторів (ендотеліну 1, оксиду азоту, синтази оксиду азоту) (Giusti C., 2004; Whittle B., 2001), активації тромбоцитівуреазою бактерії таперехресної реактивності антитіл Helicobacter pyloriз антигенами судинної стінки (Franceschi F., 2009; De Bastiani R., 2008). Результатиостанніх робіт свідчать про високу частоту інфікування Helicobacter рylori серед хворих на центральну серозну хоріоретинопатію -39,7 -86,2 % (Misiuk-Hojło M., 2009; Abreu R., 2008).На нашу думку, коливання у показниках потребує уточнення з урахуванням форми ЦСХ. Крім того не було виявлено клініко-морфологічних особливостей перебігу ЦСХ залежно від інфікування Helicobacter рylori. Це допомогло б уточнити патогенетичний механізмвпливуHpна розвиток центральної серозноїхоріоретинопатії.На невеликій групі дослідження була виявленаефективність препаратів ерадикації Helicobacter рylori щодо більш швидкої реабсорбції субретинальної рідини у хворих на ЦСХ, а також підвищення гостроти зору й зменшення рецидивів при хронічній формі захворювання (Casella A., 2012; Rahpani-NobarM., 2011). Не було проведено комплексної оцінки ерадикаційної терапії щодо відновлення центрального й кольорового зору у хворих на ЦСХ, хоча відомо, що однією з найвагоміших проблем при цій патології є порушення якості зору у вигляді метаморфопсій, дисхроматопсій, центральних й парацентральних скотом (AyataA., 2009; Wang M., 2008). Не було визначено ефективності ерадикації Helicobacter рylori в плані ризику рецидування при гострій формі ЦСХ. Крім того, використання високо інформативної спектральної оптичної когерентної томографіїв динаміці, що дає можливість візуалізувати детальні структури макулярної ділянки, невидимі за допомогою інших методик (Шпак А., 2009; Spaide R., 2008), на нашу думку, забезпечило б більш якісну оцінку ефективності лікування хворих на центральну серозну хоріоретинопатію.
  2. автореф лагоржевская И.М.pdf
    2Таким чином, актуальність проблемиклініко-морфологічних особливостей перебігу ЦСХ залежно від інфікування Hp та підвищення ефективності лікування цієї патології визначила необхідність проведення даного дослідження. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри офтальмології Харківського національного медичного університету «Особливості змін переднього відділу ока у хворих на цукровий діабет», No державної реєстрації 011U001388, 2010-2012 рр. виконання, в якій автор була співвиконавцем.Мета дослідження: підвищити ефективність лікування хворих на центральну серозну хоріоретинопатіюшляхомвключення в схему лікування антибактеріальної терапії на підставі вивчення ролі Helicobacter рyloriв патогенезіЦСХ.Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:1.Визначити частоту інфікування Helicobacter рylori серед хворих на ЦСХВінницької та Харківської областей з урахуванням формита перебігузахворювання.2.Вивчити клінічні особливості перебігу ЦСХ залежно від інфікування Helicobacter рyloriта форми захворювання.3.Вивчити особливості функціональних змін зорового аналізаторавхворих на ЦСХ залежно від інфікування Helicobacter рylori, формита перебігузахворювання.4.Вивчити морфологічні особливості перебігу ЦСХ залежно від інфікування Helicobacter рylori, форми та перебігу захворювання.5.Визначити ефективність ерадикаційної терапії Helicobacter рylori у лікуванні хворих на ЦСХ залежно від форми та перебігу захворювання.Об’єкт дослідження:центральна серозна хоріоретинопатія.Предмет дослідження:морфологічні змінимакулярної області (розмір міхуравідшарованого нейроепітелію тапігментного епітелію, фовеолярна товщинасітківки),центральний зір (поріг його чутливості, величина й характер метаморфопсій та скотом), характер кольорового зору.Методи дослідження: спектральна оптична когерентна томографія, флюоресцентна ангіографія сітківки, візометрія, комп’ютерна статична периметрія, тест Амслера, перевірка кольоросприйняття за допомогою пігментних таблиць Рабкіна, біомікроскопія, офтальмоскопія, тонометрія, авторефрактометрія, методи статистичної обробки матеріалу.Наукова новизнаодержаних результатів. Доповнено наукові дані про особливості функціональних змін зорового аналізаторау Hp-позитивних хворих на ЦСХ по відношенню до Hp-негативних:менша гострота зору з корекцією (0,71) у 1,2разита більший розмір скотом (10,9×11,8°) у 1,3 рази, а також більша частота неоднорідних (36,3 % очей) та абсолютних скотом(13,3 % очей) у 1,6 та 2,6 разів, метаморфопсій (69,9 % очей)у 1,2 рази, патології кольоросприйняття (86,1 % очей) у 1,1 рази.Розширено наукові дані про особливості морфологічних змін сітківки у Hp-позитивних хворих на ЦСХ по відношенню до Hp-негативних:менша частота
  3. автореф лагоржевская И.М.pdf
    3виявлення «точки фільтрації» (88,4 % очей) у 1,1 разита більша частота численних «точок фільтрації» (18,5 %очей) у 2,4 рази, «точки фільтрації» у вигляді «диму, що підіймається» (10,6 % очей) у 2,1 рази, дефектів ПЕС (37,2 % очей) у 1,6 рази, комбінованого відшарування нейроепітеліюта ПЕС (15,9 % очей) у 2,1 рази, ширини міхура з субретинальною рідиною (3690 мкм) у 1,2 рази, а також менша висота міхура з субретинальною рідиною (219 мкм), центральна товщина сітківки (175 мкм) та загальна центральна фовеолярна товщина(395 мкм) у 1,3 рази.Практичне значення одержаних результатів.На основі особливостей перебігу ЦСХ (середній інтервал між початком симптомів та первинним обстеженням становив 15,9±3,9 місяців, резорбція субретинальної рідини більше 6 місяців,довготривалий та рецидивуючий перебіг) виявлено окрему групу пацієнтів з вторинноюхронічною формою.Встановлено, що найбільша частота інфікування Нр (93 %) була при вториннійхронічній формі ЦСХ, при первиннійхронічній формі–цей показник буву 1,2 рази, а при гострій формі –у 1,4 разименше в порівнянні з вторинноюхронічною.Використанняерадикаційної терапії Hp на фоні базової судинної, антиоксидантної, трофічної терапіїу лікуванні Hp-позитивних хворих на гостру форму ЦСХпризводить до зменшення тривалості хвороби на 3 місяці та частоти рецидивування на 45,6 %, а також до покращення віддаленого прогнозу через 2 роки: підвищеннягостроти зору у 1,2 рази, зменшення частоти скотом у 2,4 рази та розміру скотом у 1,9 рази, зменшення частоти метаморфопсій у1,3 разита патологіїкольоросприйняття у1,6 рази.Використання ерадикаційної терапії Hpна фоні базової судинної, антиоксидантної, трофічної терапіїу лікуванні Hp-позитивних хворих на первиннухронічну форму ЦСХпризводить до збільшення позитивної динаміки з повною резорбцією субретинальної рідини через 6 місяців у89% хворих та покращення віддаленого прогнозу через 2 роки: підвищеннягостроти зору у 1,2 рази, зменшення частоти скотом у 1,8 рази та розміру скотом у 3,9 рази, зменшення частоти метаморфопсій у 2,3 разита патології кольоросприйняття у 2,3 рази.Використання ерадикаційної терапії Hpна фоні базової судинної, антиоксидантної, трофічної терапіїу лікуванні Hp-позитивних хворих на вториннухронічну форму ЦСХ призводить до позитивної динаміки з повною резорбцією субретинальної рідини через 6 місяців у всіх хворих, зменшення частоти рецидивування на 75 % та покращення віддаленого прогнозу через 2 роки: підвищеннягостроти зору у 1,3 рази, зменшення частоти скотом у 1,6 разита розміру скотом у 1,9 рази, зменшення частоти метаморфопсій у 1,4 разита патології кольоросприйняття у 1,3 рази.Впровадження в практику.Розроблені пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності лікування хворих на центральну серозну хоріоретинопатію шляхомерадикаційної терапії Helicobacter рylori, впроваджені у клінічну практику очного відділення лікарні Святого Луким. Кіровоград,
  4. автореф лагоржевская И.М.pdf
    4очного відділенняВінницької міської клінічної лікарні No 3,очного відділення Калинівської центральної районної лікарні.Особистий внесок здобувача. Вибір теми, обсяг, мета, завдання дослідження, а також методологічна побудова дисертації визначена науковим керівником, д.мед.н., професором Бездітком П. А. Автор провела аналіз літератури, самостійно обґрунтувала методи дослідження, здійснила клініко-діагностичне офтальмологічне обстеження 144 хворих (152 ока) на центральну серозну хоріоретинопатію. Разом із співвиконавцем Заволокою О.В.було виконаностатистичний аналіз отриманих результатівдослідження. Дисертація виконана на базівідділеннямікрохірургії окаВінницької обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пироговата дорослого очного відділення КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня –центрекстреної медичної допомоги та медицини катастроф» м. Харків.Гастроентерологічне обстеження проведено у гастроентерологічному відділенні Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пироговата гастроентерологічному відділенні КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня –центрекстреної медичної допомоги та медицини катастроф» м. Харків. Здобувач самостійно провела аналіз одержаних результатів, написала всі розділи дисертації. Висновки сформульовано разом з науковим керівником. Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладені автором та обговорені на науково-практичних конференціях: науково-практичній конференції «Сучасні методи діагностики і лікування дистрофічних та інволюційних захворювань органу зору» (16-17 вересня 2010 р., м. Вінниця); науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю, присвяченій 75-річчю заснування Інституту ім. В. П. Філатова «Філатовські читання» (26-27 травня 2011 р., м. Одеса); науково-практичній конференції офтальмологів з міжнародною участю, присвяченій 80-річчю тканинної терапії за методом академіка В. П. Філатова «Філатовські читання» (23-24 травня 2013 р., м. Одеса); ювілейній науково-практичній конференції за участю міжнародних спеціалістів «Новітня офтальмохірургія та сучасні можливості діагностики і лікування очної патології» (20-21 листопада 2013 р., м. Київ); міжвузівській конференції молодих вчених та студентів «Медицина третього тисячоліття» (14 січня 2014 р., м. Харків); міжнародній науково-практичній конференції «Спеціальні питання діагностики та лікування захворювань ЛОР-органів, краніофаціальної ділянки та органа зору» (11-12 березня 2014 р., м. Київ); XXXIVВсесвітньомуконгресі офтальмологів (2-6 квітня 2014 р., м. Токіо);XIIIЗ‘їздіофтальмологів України (21-23 травня 2014 р., м. Одеса); 113 DOG-Конгрес офтальмологів (1-4 жовтня 2015 р., м. Берлін).Публікації.Основні результати дисертації викладені в 16 наукових публікаціях. З яких 4 роботи –статті в журналах відповідно до “Переліку наукових фахових видань України”, в тому числі 2 роботи в міжнародних виданнях, 10 робіт –тези в матеріалах науково-практичних конференцій та з’їздів, у тому числі з іноземною участю.
  5. автореф лагоржевская И.М.pdf
    5Обсяг і структура дисертації.Дисертація написана українською мовою, викладена на183сторінках комп’ютерного тексту, складається зі вступу, 5розділіввласних досліджень, висновків, списку використаних джерел, двох додатків. Ілюстрована 48рисунками та 35 таблицями, що розташовані по тексту. Списоквикористаних джерел містить 241найменувань і розміщений на 24сторінках.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИМатеріали та методи досліджень. Аналіз клініко-морфологічних особливостей перебігу та лікування ЦСХ залежно від інфікування Helicobacter рylori здійснювався на основі даних обстеження 144 хворих (152 ока) на центральну серозну хоріоретинопатію, які проходили лікування уВінницькій обласнійклінічнійлікарні ім. М. І. Пироговата КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня –центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» м. Харків.Діагноз центральна серозна хоріоретинопатія був поставлений у разі ідіопатичного локального відшарування нейросенсорного шарусітківки в макулярній ділянці після виключення інших причин ексудації: хоріоїдальної неоваскуляризації, запалення. У 94,4 % хворих на ЦСХ (136 хворих) захворювання було однобічне, у 5,6 % хворих (8 хворих) –двобічне, тому у дослідження було включено 152 ока. Провівши аналіз щодо статевого розподілу, виявили, що серед хворих на ЦСХ переважали чоловіки у співвідношенні 4,3 : 1 ,адже чоловіків було 81,3 % (117 осіб), жінок –18,7 %(27 осіб). Вік хворих коливався від 21 до 64 років, в середньому складав 38,1±8,5 років.Рефракція на69,1 % очей (105 очей) була гіперметропічною, на11,2 %–еметропічною (17 очей), –на 19,7 % –міопічною (30 очей). Гостру форму визначили у 93 хворих (64,6 % хворих на ЦСХ) при одній чи декількох «точках фільтрації» на ФАГ та відмежованому серозному відшаруванні сітківки правильної форми. У всіх хворих захворювання було однобічне, тому дослідження включало 93 ока. Хронічну форму діагностували у 51 хворого (35,4 % хворих на ЦСХ) при дифузних альтераціях пігментного епітелію сітківки, персистенції невисокого серозного відшарування сітківки та поширених зонах ураження. У більшості хворих цієї групи (84,3 %, 43 хворих) захворювання було монолатеральним, у частини (15,7%, 8 хворих) –білатеральним, тобто у дослідження було включено 59 очей. Для деталізації термінології нами була розроблена робоча класифікація ЦСХ, згідно якої хронічну форму підрозділяли на первинно хронічну (що виникала на початку захворювання) та вториннухронічну (що виникала, як результат довготривалого перебігу). Первиннухронічну форму було виявлено у 15 хворих, що склало 10,4 % хворих на ЦСХ та 29,4 % хворих на хронічну форму захворювання. У всіх хворих цієї групи захворювання було монолатеральним, тому у дослідження було включено 15 очей. Вториннухронічну форму діагностували у 36 хворих, що склало 25 % хворих на ЦСХ та 70,6 % хворих на
  6. автореф лагоржевская И.М.pdf
    6хронічну форму захворювання. Слід відзначити, що у 8 хворих на вториннухронічну форму ЦСХ захворювання було білатеральне, тому в дослідження було включено 44 ока(рис.1). 144 хворих (152 ока)на ЦСХПервиннахронічна –15 хворих, 15 очей(10,4 % хворих)виникала на початку захворюванняРис. 1. Розподіл хворих на центральну серозну хоріоретинопатію відповідно форми захворювання.Перебіг ЦСХ у 75 % хворих (108 хворих, 108 очей) був гострим -тривалість захворювання не перевищувала 6 місяців, у 16,7 % хворих (24 хворих, 32 ока) –рецидивуючим (відмічалося 2 та більше рецидиви за останні 12 місяців), у 8,3 % хворих (12 хворих, 12 очей) –довготривалим (захворювання тривало більше 6 місяців). Усім хворим була призначена консультація гастроентеролога та терапевта для виявлення патології шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, а також скринінгу на Helicobacter рylori. Для скринінгу Helicobacter рylori проводили уреазний тест, у разі його негативності –ендоскопію шлунку з біопсією.Усім хворим на ЦСХ призначали базову судинну, антиоксидантну, трофічну терапію. У дослідження не включали хворих, яким проводили лазерне лікування.Ерадикаційну терапію Helicobacter рylori, відповідно до рекомендації гастроентеролога, проводили у Hp-позитивних хворих на ЦСХ з патологією шлунково-кишковоготракту: 33 хворих (33 ока) на гостру та 29 хворих (34 ока) на хронічну форму, причому у 9 хворих (9 очей) вона була первиннахронічна, у 20 хворих (25 очей) –вториннахронічна. Ці хворі склали основну групу.У всіх хворих на гостру ЦСХ, що входили у основну групу (33 хворих), відшарування було однобічним та центральним. Чоловіки склали більшість у цій Хронічна –51 хворий, 59 очей (35,4 % хворих)при дифузних альтераціях ПЕС та персистенції невисокого серозного відшарування сітківки й поширених зонах ураженняГостра –93 хворих, 93 ока (64,6 % хворих)при одній чи декількох «точках фільтрації» на ФАГ та відмежованому серозному відшаруванні сітківки правильної формиВториннахронічна –36 хворих, 44 ока(25 % хворих)результат довготривалого чи рецидивуючого перебігу
  7. автореф лагоржевская И.М.pdf
    7групі (72,7 %, 27 осіб) по відношенню до жінок (18,2 %, 6 осіб). Вік хворих коливався від 24 до 42 років, в середньому складав 32,2±5,8 років.У групі хворих на первиннухронічну форму ЦСХ у 100 % випадків (9 хворих) було діагностовано однобічне ураження сітківки, у 77,8 % -центральне розташування відшарування (7 хворих), у 22,2 % -ексцентричне (2 хворих). Чоловіків у цій групі було 66,7 % осіб (6 осіб), жінок –33,3 % осіб (3 особи), тобто співвідношення склало 2:1. Вік хворих коливався від 38 до 62 років, в середньому складав 44,5±7,1 років.У більшості хворих на вториннухронічну форму ЦСХ (75 %, 15 хворих) захворювання було монолатеральним, у 25 % (5 хворих) –білатеральним, тому у дослідження було включено 25 очей. Центральне розташування відшарування відмічалось у 76 % очей (19 очей), ексцентричне –у 24 % хворих (6 очей) цієї групи дослідження. Осіб чоловічої статі було 16 -тобто 80 % хворих, жіночої –4, тобто 20% хворих у цій групі. Співвідношення чоловіки : жінки склало 4:1. Вік хворих коливався від 31 до 59 років, в середньому складав 43,4±7,1 років. Хворим призначали потрійну комбінацію препаратів, згідно до стандартної схеми, рекомендованої Маастрихтським консенсусом-2 у 2000 році: омепразол у стандартній дозі40 мг/добу 2 рази на день, кларитроміцин (500 мг 2 рази на добу) та амоксицилін (1000 мг 2 разина добу). Лікування тривало протягом7-10 днів.Hp-позитивні хворі на центральну серозну хоріоретинопатію, що відмовилися від проведення ерадикаційної терапії Helicobacter pylori, таHp-негативні хворі склали групу порівняння.Повторне ендоскопічне дослідження з біопсією шлунку було проведено через 3 місяці після призначення лікування для підтвердження ерадикації бактерії.Повне офтальмологічне обстеження, крім флюоресцентної ангіографії, проводили при первинному огляді, через 10 днів, 1, 3, 6 місяців, 1 і 2 роки. Флюоресцентну ангіографію призначали при первинному зверненні для уточнення діагнозу, та у разі виникнення рецидиву. Виявили, що у 3 хворих був обтяжений алергічний анамнез, тому це дослідження провели у 141 хворого (149 очей).Період спостереження хворих становив2роки. Статистична обробка матеріалу здійснювалась використанням методів варіаційної статистики за допомогою програмного комп’ютерного забезпечення Microsoft Excel 2000.Для обробки отриманих даних використовували методи варіаційної статистики з оцінкою достовірності різниці результатів за допомогою критеріюФішера таСт'юдента. Розраховували середню арифметичну величину (M), стандартне відхилення (σ), стандартну похибку середнього (Мm), коефіцієнт варіації (Сν), дисперсію критеріюзначущої різниці середніх (t), показник значимості відмінності (p). При порівнянні показників більше 2-х груп спостереження враховували поправку Бонфероні. При порівнянні повторних вимірювань використовували парний критерій Ст’юдента. Для проведення кореляційного аналізу розраховувався коефіцієнт кореляції Спірмена (r).
  8. автореф лагоржевская И.М.pdf
    8Результати та їх обговорення. Клініко-морфологічні особливостіперебігу та лікування центральної серозної хоріоретинопатії залежно від форми захворювання та інфікуванняHelicobacter pylori.В результаті проведених досліджень у хворих на ЦСХ виявлено високий ступінь інфікування Hp (72,9 % хворих), що залежав від форми захворювання: був найвищий при вториннійхронічній формі ЦСХ (92,8 %), при первиннійхронічній формі -у 1,2 рази, а при гострій формі –у 1,4 рази менше (р<0,01).Тяжкість захворювання залежала від інфікуванняHp та форми ЦСХ: двобічне відшарування сітківки було відмічено тільки у Hp-позитивних хворих на вториннухронічну форму (25,8 % хворих), довготривалий перебіг спостерігали тільки серед Hp-позитивних хворих (10,6 % очей), а частота рецидивуючого перебігу серед Hp-позитивних хворих (23,9 % очей) була у 1,9 разивище такої у Hp-негативних хворих.Частота та характер гастроентерологічної патологіїу хворих на ЦСХ залежала від інфікуванняHp та форми захворювання:серед Hp-позитивних хворих (82,9 %) зустрічалась у 4,6 разівчастіше, ніж у Hp-негативних хворих (р<0,001); пептичну виразку діагностували тільки серед Hp-позитивних хворих (23,8 % хворих), причомусередня частота захворюваності у Hp-позитивних хворих на гостру форму (19,3 % хворих) була у 1,6 разівменше такої при хронічних формах ЦСХ (31,2 % хворих) (р<0,01).Частота та характер серцево-судинної патологіїу хворих на ЦСХ залежала від інфікування Hp та форми захворювання:серед Hp-позитивних хворих на ЦСХ атеросклероз (26,7 %) та ішемічна хвороба серця (14,3 %) зустрічались у 2,1 та 5,5 разів частіше, ніж у Hp-негативних хворих (р<0,001), причому при гострій формі атеросклероз (22,6 % хворих) зустрічався у 1,5 рази, а ішемічна хвороба серця (9,7%) –у 2,3 рази рідше, ніж у хворих на хронічні форми ЦСХ (р<0,001); стан після ішемічного інсульту був відмічений тільки серед Hp-позитивних хворих на хронічну форму ЦСХ (7,4 % хворих). В результаті проведеного дослідження були виявлені наступні клініко-морфологічні особливості перебігу центральної серозної хоріоретинопатії у Hp-позитивних хворих:гострота зору з корекцією (0,71±0,07) була у 1,2 разименше такої у Hp-негативних хворих(р<0,05); відносні скотоми (50,4% очей) зустрічались у 1,4 разирідше, а неоднорідні (36,3 % очей) та абсолютні (13,3 % очей) у 1,6 та2,6 разівчастіше, ніж у Hp–негативних хворих (р<0,001); частота виявленняцентральних симетричних скотом (48,7 % очей) була у 1,4 разименше, а центральних несиметричних (31,9 % очей) та парацентральних (19,5 % очей) –у 1,4 та 2,5 разіввище показників Hpнегативних хворих (р<0,001); середній розмір скотом (10,9±0,9×11,8±0,9 °) був у 1,3 разименше такого Hp–негативних хворих (р<0,05).Частота виявлення та ступінь виразності метаморфопсій та мікропсій у хворих на ЦСХ залежали від інфікуванняHp: серед Hp-позитивних хворих метаморфопсії (69,9 % очей)зустрічались у 1,2 разичастіше, ніж у Hp-негативних хворих (р<0,05); частота слабкого ступеню виразності метаморфопсій (21,2 % очей) була у 1,2 разименше, а середнього (23 % очей) та сильного (25,7 % очей) –
  9. автореф лагоржевская И.М.pdf
    9у 1,5 та 1,7 разівбільше показників Hp-негативних хворих(р<0,05); частота виявлення мікропсій (54,9 % очей)була у 1,2 разивище, ніж у Hp-негативних хворих(р<0,05).Частота виявлення та ступінь виразності патології кольоросприйняття у хворих на ЦСХ залежали від інфікуванняHp: серед Hp-позитивних хворих патологія кольоросприйняття (86,1% очей) зустрічалась у 1,1 разичастіше, ніж у Hp-негативних хворих (р<0,05), причому частота середнього ступеню патології кольоросприйняття (10,2 % очей) була у 1,9 разіввище (р<0,05).Локалізація відшарування сітківки у хворих на ЦСХ залежала від інфікуванняHp: серед Hp-позитивних хворих частота центрального відшарування сітківки (88,5% очей) була у1,1 разинижче (р<0,05), а ексцентричного (11,5 % очей) –у 2,3 разивище (р<0,001)показників Hp-негативних хворих.Показники, виявлені за допомогою флюоресцентної ангіографії, у хворих на ЦСХ залежали від інфікування Hp: серед Hp-позитивних хворих «точка фільтрації» (88,4% очей) зустрічалась у 1,1 разирідше, ніж у Hp-негативних хворих (р<0,01); частота виявлення однієї чи декількох «точок фільтрації» (69,9 % очей) була у 1,2 разименше (р<0,05), а численних «точок фільтрації» (18,5 % очей) у 2,4 разибільше (р<0,001) показників Hp-негативних; частота виявлення «точки фільтрації» у вигляді «чорнильної плями» (59,3 % очей) була у 1,4 разименше, а «диму, що підіймається» (10,6 % очей) -у 2,1 разибільше показників Hp-негативних хворих (р<0,001); частота виявлення дефектів ПЕС (37,2 % очей) була у 1,6 разивище показника Hp-негативних хворих (р<0,01); парафовеальна локалізація «точки фільтрації» (17 %очей) спостерігалась у 1,3 разичастіше, фовеолярна (23 % очей) –у 1,2 разирідше показників Hp-негативних хворих (р<0,05).Показники, виявлені за допомогою спектральної ОКТ, у хворих на ЦСХ залежали від інфікування Hp: серед Hp-позитивних хворих комбіноване відшарування нейроепітелію та пігментного епітелію сітківки (15,9% очей) зустрічалось у 2,1 разичастіше (р<0,01), а відшарування тільки нейроепітелію сітківки (84,1 % очей) –у 1,1 разирідше (р<0,05) показників Hp-негативних хворих; висота міхура з субретинальною рідиною (219±82 мкм) була у 1,3 разименше, а його ширина (3690±448 мкм) -у 1,2 разибільше показників Hp-негативних хворих (р<0,05); центральна товщина сітківки (175±17мкм) та загальна центральна фовеолярна товщина (395±40 мкм) були у 1,3 разименше показників Hp-негативних хворих (р<0,05). Гостротазору з корекцією; локалізація та величина скотом;частота та ступінь виразності метаморфопсій;частотата ступіньпатології кольоросприйняття;локалізаціявідшарування сітківки; частота, характер, форма та локалізація «точок фільтрації»;частота дефектів пігментного епітелію; характервідшарування сітківки;розмірів міхура з субретинальною рідиною та товщинасітківки статистично значимо відрізнялись при різних формах ЦСХ, але не залежали від інфікування Helicobacter рylorів межах однієї форми захворювання.
  10. автореф лагоржевская И.М.pdf
    10Клінічна оцінкаефективностіерадикаційної терапії Helicobacter рylori у лікуванні хворих нацентральну серознухоріоретинопатію.Використання ерадикаційної терапії Helicobacter рylori у лікуванні Hp-позитивних хворих на гостру форму ЦСХпризводило до зменшення тривалості хвороби на 3 місяці та частоти рецидивування на 45,6 %, а також покращення віддаленого прогнозу через 2 роки: підвищеннягостроти зору у 1,2 рази, зменшення частоти скотом у 2,4 рази та розміру скотом у 1,9 рази, зменшення частоти метаморфопсій у 1,3 разита патології кольоросприйняття у1,6 разів; статистично значима позитивна динаміка з повною резорбцією субретинальної рідини відмічалась через 3 місяці у всіх хворих основної групи.При первиннійхронічній формі ЦСХвикористання ерадикаційної терапіїHelicobacter рylori для лікуванні Hp-позитивних хворих призводило до збільшення позитивної динамікиз повною резорбцією субретинальної рідини на 89 % хворих та покращення віддаленого прогнозу через 2 роки: підвищеннягостроти зору у 1,2 рази, зменшення частоти скотом у 1,8 разівта розміру скотому 3,9 рази, зменшення частоти метаморфопсій у 2,3 разитапатології кольоросприйняття у 2,3 рази; статистично значима позитивна динаміка з повною резорбцією субретинальної рідини відмічалась через 6 місяців у 89 % хворих основної групи.У Hp-позитивних хворих на вториннухронічну форму ЦСХвикористання ерадикаційної терапії Helicobacter рylori призводило до зменшення частоти рецидивування на 75 % та покращення віддаленого прогнозу через 2 роки: підвищеннягостроти зору у 1,3 рази, зменшення частоти скотом у1,6 разита розміру скотом у 1,9 рази, зменшення частотиметаморфопсій у1,4 разита патології кольоросприйняття у 1,3 рази. Статистично значима позитивна динаміка з повною резорбцією субретинальної рідини відмічалась через 6 місяців у всіх хворих основної групи.ВИСНОВКИ1. ЦСХ у 20-50 % випадків набуває рецидивуючого, а у 5-10 % -довготривалого перебігу й призводить до стійкої втрати зору. Частота інфікування Hpсеред хворих на ЦСХ перевищує таку в загальній популяції та складає 39,7-86,2 %.В зв’язку з цим важливого значення набувають питання щодо клініко-морфологічних особливостей перебігу ЦСХ залежно від інфікування Helicobacter pylorіта підвищення ефективності лікування цих хворих. 2. Виявлено високий ступінь інфікування Hp хворих на ЦСХ у Вінницькій та Харківській областей, що має місце у73 % пацієнтів та залежить від форми захворювання: він найвищий при вториннійхронічній формі (93 %), при первиннійхронічній -у 1,2 рази, а при гострій формі –у 1,4 рази менше,чим при вториннійхронічній.3. У Нр-позитивних та Нр-негативних хворих має місце різний перебіг захворювання: тільки серед Hp-позитивних пацієнтів відмічається довготривалий перебіг захворювання (10,6 % очей), а частота рецидивуючого перебігу (23,9 % очей) -у 1,9 разіввище такої у Hp-негативних хворих; двобічне відшарування
  11. автореф лагоржевская И.М.pdf
    11сітківки відмічається тільки у Hp-позитивних хворих на вториннухронічну форму (25,8 % очей).4. В якості особливостей функціональних змін зорового аналізаторавHp-позитивних в порівнянніз Нр-негативних хворими на ЦСХ має місцезменшення гостроти зору з корекцією (0,71) у 1,2 разита збільшеннярозміру скотом (10,9×11,8°)у 1,3 рази, а також частоти неоднорідних (36,3% очей) та абсолютних скотом(13,3 % очей) у 1,6 та 2,6 разів, метаморфопсій (69,9 % очей)у 1,2 рази, патології кольоросприйняття (86,1% очей) у 1,1 рази.5. Особливостями морфологічних змін сітківки у Hp-позитивних хворих на ЦСХ в порівнянні з Нр-негативними являються:збільшення комбінованого відшарування нейроепітелію та ПЕС (15,9 % очей)у 2,1 рази, ширини міхура з субретинальною рідиною (3690 мкм) у 1,2 рази, а також зменшення висоти міхура з субретинальною рідиною (219 мкм), центральної товщини сітківки (175мкм) та загальної центральної фовеолярної товщини (395 мкм) у 1,3 рази.6. Використання ерадикаційної терапії Helicobacter рylori у лікуванні Hp-позитивних хворих на гостру форму ЦСХпризводить до зменшення тривалості хвороби на 3 місяці й частоти рецидивування на 45,6 % та покращення віддаленого прогнозу через 2 роки: підвищеннягостроти зору у 1,2рази, зменшення частоти скотом у 2,4 разита розміру скотом у 1,9 разів, зменшення частоти метаморфопсій у 1,3 разита патології кольоросприйняття у 1,6 разів.7. При первиннійхронічній формі ЦСХвикористання ерадикаційної терапії Helicobacter рylori для лікуванні Hp-позитивних хворих призводить до збільшення позитивної динаміки з повною резорбцією субретинальної рідини через 6 місяців на 89 % хворих та покращення віддаленого прогнозу через 2 роки: підвищеннягостроти зору у 1,2 рази, зменшення частоти скотом у 1,8 разита розміру скотом у 3,9 рази, зменшення частоти метаморфопсій у 2,3 разита патології кольоросприйняття у 2,3 рази.У Hp-позитивних хворих на вториннухронічну форму ЦСХвикористання ерадикаційної терапії Helicobacter рylori призводить до позитивної динаміки з повною резорбцією субретинальної рідини через 6 місяців у всіх хворих, зменшення частоти рецидивування на 75 % та покращення віддаленого прогнозу через 2 роки: підвищеннягостроти зору у 1,3 рази, зменшення частоти скотом у 1,6 разів та розміру скотом у 1,9 рази, зменшення частоти метаморфопсій у 1,4 разита патології кольоросприйняття у 1,3 рази. 8. Отримані результатидослідження спрямованіна підвищення ефективності лікування хворих на центральну серозну хоріоретинопатію шляхом ерадикаційної терапії Helicobacter рylori та впроваджені у клінічну практикуочного відділення лікарні Святого Луким. Кіровоград, очного відділення Вінницької міської клінічної лікарні No 3,очного відділення Калинівської центральної районної лікарні.
  12. автореф лагоржевская И.М.pdf
    12ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ1. Бездітко П. А. Особливості характеристики хворих на центральну серозну хоріоретинопатію залежно від форми захворювання та інфікування збудником Helicobacter pylory/ П. А. Бездітко, І. М. Лагоржевська,О. В. Заволока // Таврійський медико-біологічний вісник. –2013. –Т. 16. -No3, ч. 2 (63). –С. 19-22.Автор обстежувала хворих, аналізувала клінічні фактори, висновки сформульовані разом з науковим керівником.2. Бездітко П. А. Томографічні особливості центральної серозної хоріоретинопатії залежно від форми захворювання та інфікування збудником Helicobacter Pylori/ П. А. Бездітко, І. М. Лагоржевська, О. В. Заволока // Офтальмологічний журнал. –2014.–No 2(457). -С.44-48.Автор брала участь в обстеженні хворих, проводила аналіз томографічних особливостей центральної серозної хоріоретинопатії, висновки сформульовані разом з науковим керівником.3. Бездітко П. А. Клінічна оцінка ефективності ерадикаційної терапії збудника Helicobacter pylori у лікуванні хворих на гостру форму центральної серозної хоріоретинопатії / П. А. Бездітко, І. М. Лагоржевська, О.В. Заволока // Харківська хірургічна школа. -2014. -No1 (64).-С.77-81.Автор брала участь в обстеженні хворих, аналізувала клінічні фактори, висновки сформульовані разом з науковим керівником.4.Бездетко П. А. Клинико-томографические особенности центральной серозной хориоретинопатии в зависимости от формы заболевания и инфицирования возбудителем Helicobacter pylori / П. А. Бездетко, И. Н. Лагоржевская, О.В. Заволока // Офтальмология. Восточная Европа.-2014. -No1 (20).–С. 75–83. Автор брала участь в обстеженні хворих, аналізувала клінічні фактори, висновки сформульовані разом з науковим керівником.5. Бездітко П. А. Клінічна оцінка ефективності ерадикаційної терапії збудника Helicobacter pylori у лікуванні хворих на хронічну центральну серозну хоріоретинопатію/ П. А. Бездітко, І. М. Лагоржевська, О. В. Заволока // Офтальмологічний журнал. -2015. -No3(464).-С. 30-35.Автор брала участь в обстеженні хворих, аналізувала клінічні фактори, висновки сформульовані разом з науковим керівником.6. Olesya Zavoloka. Clinical efficiency of Helicobacter pylori eradication in the treatment of patients with acute central serous chorioretinopathy / Olesya Zavoloka, Pavlo Bezditko, Irina Lahorzhevska, Darya Zubkova, Yevgeniya Ilyina// Graefes Arch Clin Exp Ophthalmol DOI 10.1007/s00417-016-3315-0. / Graefe's Archive for Clinical and Experimental Ophthalmology Incorporating German Journal of Ophthalmology –2016.Автор брала участь в обстеженні хворих, аналізувала клінічні фактори, висновки сформульовані разом з науковим керівником.7. Бездітко П. А. Дослідження товщини сітківки макулярної області за допомогою спектральної оптичної когерентної томографії при центральній серозній хоріоретинопатії / П. А. Бездітко, І. М. Лагоржевська, В. Й. Ніколайчук //