Автореферат_Грубникpdf
Автореферат_Грубникpdf
Сторінка 1 з 260
Користувач Алена Корниенко поділився цим файлом. Хочете отримати більше можливостей?
  1. Автореферат_Грубник.pdf
    ДЕРЖАВНА УСТАНОВА«ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇім. В. П. ФІЛАТОВА НАМН УКРАЇНИ»ГРУБНИК НАТАЛІЯ ПАВЛІВНАУДК 617.7–001.31:617.735+617.723]–778.317–084:617.751ПРОГНОЗУВАННЯ ЗОРОВИХ ФУНКЦІЙ ПРИ КОНТУЗІЇ ОЧНОГО ЯБЛУКА З УРАХУВАННЯМ МІКРОСТРУКТУРНИХ ЗМІН СІТЧАСТОЇ ТА СУДИННОЇ ОБОЛОНОК (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)14.01.18 –ОфтальмологіяАВТОРЕФЕРАТдисертації на здобуття наукового ступенякандидата медичних наукОдеса -2018
  2. Автореферат_Грубник.pdf
    Дисертацією є рукопис.Робота виконана в Державній установі «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України».Науковий керівник: Офіційні опоненти:доктор медичних наук Красновид Тетяна Андріївна, ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. ФілатоваНАМН України», керівник відділу посттравматичної патології окадоктор медичних наук, професор Ульянова Надія Анатоліївна,Одеський національний медичнийуніверситет МОЗ України, професоркафедри офтальмологіїдоктор медичних наук, доцент Петренко Оксана Василівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України,професор кафедри офтальмологіїЗахист відбудеться «21»травня2018 р. о 13.00годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» за адресою 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» (65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51).Автореферат розісланий «18»квітня2018 р.Вчений секретарспеціалізованої вченої ради,доктор медичних наукО. В. Зборовська
  3. Автореферат_Грубник.pdf
    1ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИОбгрунтування вибору теми дослідження.Щорічно в світі реєструється близько 55 млн. випадків очних травм, які є причиною зниження зору у 2,3 млн. пацієнтів (Foster A., 2000). Контузія або тупа травма ока є пошкодженням, при якому, як правило, не відбувається порушення цілісності фіброзної капсули. Однак, при особливо важкій контузії ока може відбуватися і розрив його оболонок (Поляк Б. Л., 1972; Гундорова Р.А. и соавт., 1986; Волков В. В., 2005). Патологічні зміни, що розвиваються при контузії очного яблука, обумовлені як самим ушкодженням, яке відбувається в момент травми, так і реактивними запальними і дегенеративними процесами, що розвиваються внаслідок порушення нормального кровообігу і недостатнього харчування тканин ока. Пошкодження судинної і сітчастої оболонок при контузії ока, за даними різних авторів, спостерігаються в 26-37% випадків (Краснов М. М., 1966; Либман Е.С. и соавт., 1965). Відомо, що ішемія хоріоїдеї призводить до структурних та функціональних змін сітківки (Вит В. В., 2010). Найбільш поширеною і важкою в лікуванні причиною втрати зору при контузії ока є ураження сітківки внаслідок загибелі клітин сітківки, рубцювання (гліозу), порушення функціонального відновлення клітин (Blanch R. J. et al., 2011). Дослідження структурного і функціонального стану ока при його контузії необхідно для визначення ураження внутрішньоочних структур з метою оцінки ступеня і рівня пошкодження тканин, прогнозування перебігу травматичного процесу і його можливих наслідків, визначення тактики і оптимальних методів лікування. З відомих сучасних методів дослідження сітківки і судинної оболонки in vivo найбільші інформативність і можливості має спектральна (spectral-domain) оптична когерентна томографія (СОКТ) (Srinivasan V. J. et al., 2008). СОКТ, крім морфометричного аналізу, дозволяє провести морфологічну оцінку ретинальних структур завдяки візуалізації всіх шарів сітківки (Spaide R. F. et al., 2011). СОКТ в режимі EDI (enhanced depth imaging) дозволяє не тільки візуалізувати хоріоїдею, а й виміряти її товщину in vivo (Spaide R.F. et al., 2008).Існує ряд недостатньо вивчених або залишених без уваги дослідників питань. На сьогоднішній день не існує неінвазивних методів диференціальної діагностики структурних змін сітківки різного ступеня тяжкості після контузії очного яблука. Застосування CОКТ відкриває нові можливості в діагностиці тонких морфологічних змін хоріоїдеї і сітківки у хворих з контузією очного яблука. Визначення ступеня тяжкості структурних змін сітківки після контузії очного яблука особливо в ранньому періоді, має певні складності. Досі не існувало морфофункціональної системи оцінки ступеня тяжкості змін сітківки, розробленої на основі даних СОКТ. Відсутність алгоритму визначення легкого, середнього та важкого ступенів структурних змін фовеа при контузії ока за даними CОКТ, спонукає необхідність його розробки. Недостатньо також вивчені зміни морфометричних показників судинної оболонки і сітківки залежно від ступеня тяжкості структурних змін сітківки. У зв'язку з вищезазначеним виникає необхідність розробки методів диференційної діагностики ступеня тяжкості структурних змін сітківки. Ймовірні зміни в сітківці і судинній оболонці у хворих
  4. Автореферат_Грубник.pdf
    2з контузією ока спонукали нас до вивчення тауточнення змін цих структур на ультраструктурному і мікроструктурному рівнях при експериментальній контузії ока у кролів. Відсутність стандартизованої експериментальної контузійної травми у тварин передбачала розробку пристрою для моделювання контузії ока.Дослідження, спрямовані на вивчення вищевказаних питань, раніше не проводились, у зв'язку з чим і була виконана дана робота.Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в ДУ «Інститут очних хвороб i тканинної терапії iм. В. П. Філатова НАМН України»і була складовою частиною затверджених НАМН України науково-дослідних робіт –«Вивчити значення медикаментозної ретинопротекції в комплексному лікуванні хворих з травматичними пошкодженнями заднього сегменту ока»(2011-2013 рр.),(шифр 175-А/11-13),No державної реєстрації 0111U002887, «Вивчити ефективність нейропротекторної, протизапальної, протиішемічної терапії в комплексному лікуванні хворих з посттравматичними пошкодженнями структур очного дна»,(2014-2016 рр.),(шифр 186-А/14-16),No державної реєстрації 0114U002513, де дисертантка була співвиконавцем. Мета роботи: підвищити ефективність прогнозування зорових функцій після контузії очного яблука шляхом диференційованогопідходу до визначення ступеня тяжкості ушкодження сітківки і судинної оболонки з урахуванням їх мікроструктурних змін за даними спектральної оптичної когерентної томографії та даними електронно-мікроскопічних досліджень сітківки і судинної оболонки, отриманих в експерименті, в ранній посттравматичний період.Задачі дослідження:1.Визначити залежність гостроти зору від мікроструктурних змін зовнішніх шарів сітківки фовеа за даними СОКТ у хворих з контузією очного яблука.2.На підставі багатофакторного аналізу з урахуванням мікроструктурних змін зовнішніх шарів сітківки в області макули розробити морфо-функціональну класифікаційну систему для диференціальної діагностики ступеня тяжкості ушкодження сітківки, що маєпрогностичне значення відносно зорових функцій (гостроти зору) при контузії очного яблука у віддалений період.3.Розробити класифікаційний алгоритм визначення ступеня тяжкості мікроструктурних змін зовнішніх шарів фовеа у хворих з контузією очного яблука на підставі даних СОКТ.4.Вивчити морфометричні показники хоріоїдеї і кровонаповнення увеального тракту, розробити спосіб комплексної діагностики структурно-функціональних змін судинної оболонки при контузії очного яблука в ранній посттравматичний період.5.Розробити пристрій для моделювання контузії очного яблука різного ступеня тяжкості у різнихвидів тварин і спосіб моделювання контузії ока у кролів.
  5. Автореферат_Грубник.pdf
    36.Вивчити в експерименті мікроструктурні зміни судинної оболонки і сітківки кролів в різні терміни після моделювання контузії очного яблука із застосуванням методів світлової та електронної мікроскопії.Об’єкт дослідження: контузія очного яблука.Предмет дослідження:мікроструктура зовнішніх шарів сітківки фовеа, хоріоїдеї і зорові функції після контузії ока у пацієнтів в ранньому посттравматичному періоді; мікроструктура сітківки і судинної оболонкикролів після контузії очного яблука в ранньому періоді після травми.Методи дослідження:загальноклінічні; офтальмологічні (візометрія, периметрія, біомікроскопія, офтальмоскопія, тонометрія по Маклакову, спектральна оптична когерентна томографія хоріоїдеї і сітківки, рентгенографія орбіт, реоофтальмографія, ультразвукове сканування очного яблука, ультразвукова біометрія очного яблука); світлова мікроскопія, електронна мікроскопія; статистичні.Наукова новизна одержаних результатів. Вперше за даними СОКТ виявлено особливості мікроструктурних змін зовнішніх шарів сітківки фовеа, що визначають ступінь тяжкості ушкодження сітківки при контузії очного яблука в ранньому посттравматичному періоді: зміни контактного циліндра колбочок у вигляді гіперрефлективності або дефекту, відсутність змін або гіперрефлективність еліпсоїда внутрішніх сегментів фоторецепторів (при легкому ступені); зміни контактного циліндра колбочок, фрагментація або дефект еліпсоїда внутрішніх сегментів фоторецепторів, фрагментація зовнішньої пограничної мембрани (при середньому ступені); дефекти контактного циліндра колбочок, еліпсоїда внутрішніх сегментів фоторецепторів, а також зовнішньої пограничної мембрани (при важкому ступені). Вперше встановлено залежність між гостротою зору та змінами в різних шарах сітківки при контузії ока, що підтверджується наявністю сильного зворотнього кореляційного зв'язку гостроти зору зі ступенем вираженості змін структури зовнішнього ядерного шару (rs = -0,73), зовнішньої пограничної мембрани (rs = -0,89), еліпсоїда внутрішніх сегментів фоторецепторів (rs = -0,90), контактного циліндра колбочок (rs = -0,77), пігментного епітелію сітківки (rs = -0,70). Найбільший кореляційний зв'язок відзначено між гостротою зору і ступенем вираженості змін структури в зовнішній пограничній мембрані та еліпсоїді внутрішніх сегментів фоторецепторів. Чим більше ступінь порушень у зовнішній пограничній мембрані та еліпсоїді внутрішніх сегментів фоторецепторів (наявність фрагментації або дефекту шару), тим нижче гострота зору. Вперше виявлено, що при важкому ступені структурних змін фовеа при контузії очного яблука існує прямий кореляційний зв'язок між товщиною сітківки в центральному секторі і товщиною хоріоїдеї в темпоральному сегменті (r = 0,64), що свідчить про залучення в патологічний процес судинної оболонки та патогенетичне значення ії змін в розвитку дегенеративних змін сітківки.Вперше встановлено, що в ранньому посттравматичному періоді у хворих з важким ступенем структурних змін зовнішніх шарів сітківки при контузії очного
  6. Автореферат_Грубник.pdf
    4яблука визначається зниження показників товщини хоріоїдеї в темпоральному сегменті на 54,8 мкм, нижньому –на 50,8 мкм; парапапілярному темпоральному сегменті –на 28,1 мкм і парапапілярному нижньому сегменті –на 25,9 мкм (за даними СОКТ), а також зниження кровонаповнення увеального тракту (за даними РОГ) на 36,9% в порівнянні з парним оком, що може свідчити про розвиток ішемічного процесу в оці. Розширено наукові дані про ультраструктурні зміни сітківки і судинної оболонки кролів в термін до двох місяців після контузії ока легкого ступеня, які полягають в дегенеративних змінах хоріокапілярів, а також гідропічних і деструктивних змінах пігментного епітелію сітківки, фоторецепторів, мюлерівських клітин, що свідчить про переважне ураження зовнішніх шарів сітківки. Практичне значення одержаних результатів.Розроблено пристрій для моделювання контузії очного яблука з ударним і метальним механізмами дії, що дозволяє наносити контузію по відкритому оку в певному напрямку різного ступеня тяжкості у різних видів тварин і стандартизувати контузійну травму та визначити нормалізовану за площею ударну дію (Пат. України No 88267). Розроблено спосіб моделювання контузії очного яблука у кролів з пошкодженням сітківки легкого ступеня, що в подальшому дозволяє вивчати ефективність медикаментозної терапії (Пат. України No 95775).Розроблена класифікаційна система диференційної діагностики ступеня тяжкості ушкодження зовнішніх шарів сітківкив області макули на підставі багатофакторного аналізу з урахуванням мікроструктурних змін фовеа, яка має прогностичне значення відносно зорових функцій (гостроти зору) у віддалений період.Розроблено діагностичний алгоритм на підставі моделі «дерева класифікації» для визначення легкого, середнього та важкого ступенів мікроструктурних змін зовнішніх шарів сітківки в фовеа у хворих з контузією очного яблука на основі оцінки морфологічних змін шарів сітківки в зоні фовеа –зовнішньої пограничної мембрани та еліпсоїді внутрішніх сегментів фоторецепторів (за даними СОКТ)(Пат. України No100350).Розроблено спосіб комплексної діагностики структурно-функціональних змін судинної оболонки у хворих з контузією ока в ранньому посттравматичному періоді, що полягає в проведенні порівняльного аналізу морфометричних показників хоріоїдеї області макули, парапапілярної області (за даними СОКТ) і реографічного коефіцієнта травмованого і парного очей; встановлене зниження показників на травмованому оці свідчить про можливість розвитку ішемічного процесу та необхідність патогенетично спрямованої медикаментозної корекції (Пат. України No 99845).Впровадження в практику. Основні положення дисертаційної роботи впроваджені у відділі посттравматичної патології ока ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» та в Медичному
  7. Автореферат_Грубник.pdf
    5офтальмологічному центрі Одеського національного медичного університету (Університетська клініка No2).Особистий внесок здобувача. Ідея наукового дослідження належить науковому керівнику д.мед.н. Т.А. Красновид в співавторстві з дисертантом. Формулювання задач дослідження належить науковому керівнику в співавторстві з дисертантом. Автором самостійно проведені експериментальні дослідження з моделювання контузії очного яблука легкого ступеня у 20 кролів. Особисто автором проведено клінічне обстеження 43 хворих з контузією очного яблука. Світломікроскопічні та електронно-мікроскопічні дослідження проведені в лабораторії патоморфології та електронної мікроскопії ДУ «Інститут ОХ і ТТ ім. В.П. Філатова НАМН України». З професором, д.мед.н. В.В. Вітом та професором, д.мед.н. Н.Є.Думбровоюпроведено аналіз результатів світлової та електронної мікроскопії. З науковим керівником, старшим науковим співробітником, д.мед.н. Т.А. Красновид обговорено та узагальнено основні наукові і практичні положення дисертації. Статистичний аналіз отриманих результатів проведено автором спільно з науковим керівником. У наукових роботах, опублікованих за темою дисертації в співавторстві, провідна роль в аналізі результатів, оцінці їх значимості та застосуванні в клініці належить дисертанту.Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційних досліджень доповідались і обговорювались на: науково-практичній конференціїофтальмологів Чернігівської, Київської, Полтавської, Сумської та Черкаської областей України «Сучасні методи діагностики та лікування захворювань органа зору» (м. Чернігів, 2013), конгресі Європейського Товариства офтальмологів (м. Копенгаген, Данія, 2013), конгресі Європейського Товариства офтальмологів (м. Відень, Австрія, 2015), ХIIIнауково-практичній конференції«Сучасні технології в офтальмології. Сучасні технології лікування вітреоретинальної патології» (м. Москва, 2015), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Філатовські читання-2015», присвяченій 140-річчю з дня народження академіка В. П. Філатова (м. Одеса, 2015).Публікації.Основні положення дисертації опубліковані у 20 наукових роботах, з них: 7 статей в наукових журналах і збірниках, що відповідають вимогам, які висуваються до публікацій основних результатів дисертаційних робіт України, 9 робіт опубліковано в матеріалах і тезах з’їздів і науково-практичних конференцій, також є 4 патенти України на винахід у співавторстві.Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 169сторінках комп’ютерного тексту. Складається зі вступу, семи розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел,двох додатків. Ілюстрована 12 таблицями, 32 рисунками, що розміщені по тексту.Список використаних джерел включає 191 найменування, розміщується на 20 сторінках.
  8. Автореферат_Грубник.pdf
    6ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИМатеріали і методи дослідження. Клінічні дослідження проведені у 43 хворих з однобічноюконтузією очного яблука легкого, середнього та важкого ступенів тяжкості,які знаходились на стаціонарному лікуванні у відділі посттравматичної патології ока ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова НАМН України». Критерії включення хворих у дослідження: відсутність помутнінь рогівки, катаракти, гемофтальма, травматичної оптичної нейропатії, макулярного розриву, субмакулярних крововиливів, відшарування сітківки травмованого ока. У дослідження були включені також хворі, у яких в ранньому посттравматичному періоді виявлена вторинна дегенерація макули внаслідок контузії очного яблука. Оперативне лікування хворим не проводилось. Термін після травми –від 1 дня до 2 місяців. Термін спостереження не менше 12 місяців. Всімхворим проводилась СОКТ сітківки і хоріоїдеї на томографі Spectralis фірми Heidelberg Engineering в термін до 2 місяців з моменту травмив одні і ті ж години доби. Оцінювалися морфологічні зміни зовнішніх шарів фовеа: в зовнішньому ядерному шарі (ЗЯШ), зовнішній пограничній мембрані (ЗПМ), еліпсоїді внутрішніх сегментів фоторецепторів (ЕВСФ), контактному циліндрі колбочок (КЦК), пігментному епітелії сітківки (ПЕС). Враховувалися кількісні дані товщини сітківки в мкм в області макули в дев'ятьох секторах. Морфометричні показники хоріоїдеї травмованих очей порівнювалися з даними парних очей. Оцінювалися параметри товщини судинної оболонки в макулі і парапапілярній області в режимі EDI (enhanced depth imaging). У 20 пацієнтів проведено реоофтальмографічне дослідження (РОГ) травмованого і парного очей за стандартною методикою. Експериментальні дослідження проведені на 20 кролях (40 очей) породишиншила, у яких моделювалась контузія очного яблука згідно запропонованого способу (Пат. України No 95775) за допомогою розробленого комплекту (Пат. України No 88267).Після моделювання контузії очного яблука щодня в перший тиждень і щотижня до виведення тварин з експерименту здійснювався контроль за станом очей з використанням загальноприйнятих методів дослідження: візуального контролю, біомікроскопії, офтальмоскопії з фотореєстрацією.Морфологічні дослідження.Через 1 тиждень, 1 та 2 місяці після моделювання контузії очного яблука очі кролів були енуклейовані для проведення світлооптичних і електронно-мікроскопічних досліджень судинної оболонки і сітківки. Евтаназія тварин проводилась методом повітряної емболії під рауш-наркозом відповідно до "Вимог біоетики Гельсінської декларації про етичне регулювання медичних досліджень".Методи статистичних досліджень. Отримані в результаті обстеження хворих відомості заносилися в електронну базу даних Data Manager програми Statistica 7 (StatSoft corp.) згідно з попередньо розробленою структурою. Статистичний аналіз проведено також засобами цього статистичного пакета.
  9. Автореферат_Грубник.pdf
    7Кількісні показники аналізували за допомогою критерію Ст’юдента для зв'язаних виборок, а також з використанням дисперсійного аналізу.Аналізувалися середнє значення кількісних ознак і стандартне відхилення М (SD). Для дослідження кореляційного зв'язку застосовувався непараметричний критерій Спірмена. Використовувався непараметрический критерій знаків. Для виділення кластерів (класів) за ступенем тяжкості структурних змін зовнішніх шарів сітківки в фовеа використовували засоби кластерного аналізу, метод побудови класифікаційних дерев –«дерева рішень». Результати та їх обговорення. Проаналізовано дані СОКТ сітківки і хоріоїдеї 43 хворих з контузією очного яблука. За отриманими нами даними у хворих зі структурними змінами ПЕС у вигляді диспігментаціі середнє значення гостроти зору 0,22 (0,22), що нижче, ніж у пацієнтів без порушення ПЕС 0,79 (0,3) (р = 0,00001). У хворих з гіперрефлективністю КЦК у віддалений період гострота зору 0,98 (0,14), що вище, ніж при його дефекті 0,28 (0,27) (р = 0,004). Гострота зору при відсутностізмін або при наявністі гіперрефлективності ЕВСФ 0,97 (0,04), що вище, ніж гострота зору у хворих з фрагментацією цього шару 0,67 (0,17) (р = 0,001), а також щодо хворих з гостротою зору 0,17 (0,14), у яких визначається дефект цього шару (р = 0,0001). У осіб з фрагментацією ЕВСФ гострота зору вище, ніж у хворих, у яких визначався дефект цього шару (р = 0,0001). У пацієнтів з нормальною структурою ЗПМ гострота зору 0,87 (0,18), що вище, ніж 0,55 (0,07) в групі з фрагментацією (р = 0,001) і вище, ніж в групі з дефектом ЗПМ 0,14 (0,09) (р = 0,0001). У осіб з фрагментацією ЗПМ гострота зору вище, ніж у хворих з її дефектом (р = 0,0001). У пацієнтів зі змінами ЗЯШ гострота зору 0,15 (0,12), що нижче, ніж у хворих з відсутністю змін цього шару 0,7 (0,29), (р = 0,0001).Виявлено залежність між гостротою зору та змінами в різних шарах сітківки, що підтверджується наявністю сильного зворотнього кореляційного зв'язку гостроти зору зі ступенем вираженості змін структури в ЗЯШ (rs = -0,73; p = 0,00001), ЗПМ (rs = -0,89; p = 0,00001), ЕВСФ (rs = -0,90; p = 0,00001), КЦК (rs = -0,77; p = 0,00001), ПЕС (rs = -0,70; p = 0,00001). Аналіз показав, що найбільший кореляційний зв'язок відзначено між гостротою зору і більш вираженим характером змін у ЗПМ і ЕВСФ. Отримані нами дані дозволяють зробити висновок, що визначальну роль у збереженні зорових функцій після контузії очного яблука мають характер і ступінь структурних змін зовнішніх шарів сітківки в фовеа.В існуючих класифікаціях контузії очного яблука за ступенем тяжкості не відображено стан сітківки як в цілому, так і зокрема–в фовеа. Для розробки класифікації ступеня тяжкості структурних змін зовнішніх шарів фовеа на підставі даних СОКТ і гостроти зору у 43 хворих з контузією очного яблука було використано метод автоматичної класифікації (кластерний аналіз), що дозволив виявити в досліджуваній групі хворих три природних кластери (класи). Вивчалися якісні ознаки (морфологічні зміни зовнішніх шарів фовеа за даними СОКТ: в ЗЯШ, ЗПМ, ЕВСФ, КЦК, ПЕС) і кількісна ознака (гостротазору).Використовуючи методи кластерного аналізу за комплексом вищезазначених
  10. Автореферат_Грубник.pdf
    8ознак, виділено три класи, що характеризують легкий, середній і важкий ступені структурних змін зовнішніх шарів фовеа у хворих з контузією очного яблука.З рисунка 1 видно, що впершому кластері всі якісні (морфологічні) ознаки (1–5), що характеризують прояви структурних змін зовнішніх шарів фовеа за даними СОКТ різного ступеня вираженості, мають більш низькі значення, а показник гостроти зору (6) –вищий в порівнянні з другим і третім кластерами. У третьому кластері показник гостроти зору (6) має більш низьке значення, а ознаки (1–5), що характеризують структурні зміни зовнішніх шарів фовеа, –більш високі значення. У всіх кластерах характерний ідентичний рівень значень 1 і 5 ознак (відповідно –зміни ЗПМ і ЗЯШ).Рис. 1. Значення стандартизованих середніх у виділених кластерах: 1 –зміни ЗПМ, 2 –зміни ЕВСФ, 3 –зміни КЦК, 4 –зміни ПЕС, 5 –зміни ЗЯШ, 6 –гострота зору.Виражені відмінності у виділених кластерах відзначені в показниках гостроти зору (рис. 2). При легкому ступені структурних змін фовеа гострота зору становила 0,98 (0,04), що достовірно вище, ніж при середньому 0,7 (0,19) і важкому 0,16 (0,12) (р = 0,0001). При важкому ступені структурних змін фовеа гострота зору була достовірно нижче, ніж при середньому (р = 0,0001).
  11. Автореферат_Грубник.pdf
    9Рис. 2. Гострота зору в різних кластерах. 1 –1-й кластер, 2 –2-й кластер, 3 –3-й кластер.Показники гостроти зору в кластерах залежно від поєднання різного характеру порушень чотирьох рефлективних зовнішніх шарів фовеа (ЗПМ, ЕВСФ, КЦК, ПЕС) при контузії очного яблука представлені в таблиці 1. Згідно даних, представлених в таблиці 1, для групи хворих з легким ступенем тяжкості структурних змін зовнішніх шарів фовеа характерні зміни КЦК у вигляді гіперрефлективності або дефекту, відсутність змін або гіперрефлективність ЕВСФ. Середня гострота зору у цих хворих 0,98 (0,04). Для групи із середнім ступенем тяжкості структурних змін зовнішніх шарів фовеа характерні зміни КЦК, фрагментація або дефект ЕВСФ, фрагментація ЗПМ. Зустрічається також пігментна епітеліопатія. Середня гострота зору у цих осіб 0,7 (0,19). У пацієнтів з важким ступенем структурних змін зовнішніх шарів фовеа характерні дефекти КЦК, ЕВСФ, а також ЗПМ. У 86% випадків у таких хворих виявлена пігментна епітеліопатія. Середня гострота зору в даній групі була 0,16 (0,12). При легкому ступені тяжкості гострота зору була достовірно вище, ніж при середньому і важкому (0,0001). При важкому ступені гострота зору була достовірно нижче, ніж при середньому (0,0001).
  12. Автореферат_Грубник.pdf
    10Таблиця 1Розподіл показників гостроти зору при різних змінах чотирьох рефлективних зовнішніх шарів фовеа після контузії очного яблукаСтупінь тяжкості структур-них змін фовеа ЗміниЗПМЗміни ЕВСФЗміни КЦКЗміни ПЕСГострота зору (SD)легкийвідсутнівідсутнігіперрефлект.відсутні0,98 (0,03)гіперрефлект.1,0дефект1,0гіперрефлект.дефект0,95 (0,07)середнійвідсутніфрагмент.гіперрефлект.відсутні0,7є0,7дефектвідсутні0,63 (0,23)є0,7 (0,28)фрагмент.дефектдефектє0,55 (0,07)важкийдефектдефектдефектвідсутні0,17 (0,05)є0,14 (0,09)Примітки: гіперрефлект. –гіперрефлективність, фрагмент. –фрагментований.Після поділу пацієнтів за допомогою кластерного аналізу на класи (кластери) з легким, середнім та важким ступенем тяжкості структурних змін сітківки в фовеа (за даними СОКТ) виникла необхідність розробки алгоритму віднесення кожного хворого з контузією очного яблука до одного з цих класів. Дерево класифікації було побудовано за алгоритмом дискримінантного одновимірного розгалуження для шести ознак (морфологічних і морфометричних). Найбільш інформативними і важливими змінними для створення такого алгоритму були: зміни ЗПМ –96%, зміни ЕВСФ –100%, зміни КЦК –39%, зміни ПЕС –45%, зміни ЗЯШ –58%, товщина сітківки в центральному секторі –73%. При побудові дерева класифікації автоматично були